Культура сексу. Чи існує норма та як втілювати в життя фантазії
30 Листопада 2020Авторки: Юта Коргун, Валерія Діденко
Секс — це поняття, яке може викликати калейдоскоп емоцій. Від кохання, збудження та ніжності до туги, тривожності і розчарування — реакції можуть бути настільки різними, як і сексуальні переживання кожної людини. Більше того, деякі люди можуть зіштовхнутися з усіма цими та багатьма іншими емоціями свого протягом статевого життя.
Навколо сексу існує купа міфів та упереджень, які можуть заважати нам відчувати повноцінне задоволення. Проте, так чи так, секс — важливий компонент здорового способу життя, який має багато переваг.
Цим випуском ми починаємо серію матеріалів про культуру сексу та його якість.
Про еротичні фантазії, людські фетиші, «нормальний» секс та його бенефіти, важливість мастурбації «Психея» розмовляла з Маргаритою Стельмашовою — клінічним психологом, сексологинею, психотерапевткою, членкинею секції сексології та терапії сексуальних розладів, членкинею Союзу психологів та психотерапевтів України та Європейської асоціації психотерапії EFPA.
Для початку. Що таке сексуальність і секс?
На наше розуміння сексу може впливати багато аспектів — виховання, світогляд, культура, релігія, наука тощо. Люди займаються сексом з різних причин. Для когось сексуальні стосунки виникають як наслідок сексуального потягу та пристрасті, а для когось ця функція обмежується лише бажанням народити дитину. Так само деякі люди можуть насолоджуватися фізичною близькість тільки з тими, кого вони глибоко кохають.
Те, що означає для людини секс, може значно залежати від того, що її збуджує, що подобається або є категорично неприйнятним під час будь-якої сексуальної активності.
«У чому полягає біохімія сексу? У впливі на якість сексу фізіології та психологічної взаємодії партнерів — це взаємодія близькості, при якій виділяються гормони, що позитивно впливають на весь організм. Безумовний зв’язок є між емоціями, задоволенням і гормонами, які впливають на фізичний стан людини.
Тому від хорошого сексу і близького емоційного контакту з партнером підвищується імунітет і легше протистояти різним захворюванням, а настрій дозволяє бути в ресурсі і уникати тривог і стресових ситуацій,» — пояснює сексологиня.
Сам по собі сексуальний акт не обмежується сексом з проникненням (або коїтусом).
«Варто розуміти, що секс — це не тільки тілесний контакт, очікування, збудження, оргазмічна функція. Секс — це передусім психологічний та емоційний контакт суб’єктів, закоханих або просто психологічно та емоційно пов’язаних людей. Секс — це про емоційні стосунки.
Тому що здатність людини отримувати сексуальне задоволення, підтримуючи емоційні зв’язки і відчуваючи при цьому прив’язаність, впливає на суб’єктивне переживання щастя та тривалість життя — нейрофізіологію щастя та біологічний гормональних коктейль довголіття та здоров’я», — пояснює Маргарита Стельмашова.
Секс також можна визначити по тому, що нас може збудити. Наприклад, поцілунки, обійми, будь-які доторки сексуального характеру, роздягання перед кимось, перегляд порно разом з партнером або партнеркою чи без них. Секс також може включати використання секс-іграшок, як-от вібратори, страпони тощо.
Не варто відкидати й мастурбацію. Це добрий спосіб відчути сексуальне задоволення, яке можна отримувати коли завгодно і як завгодно, на самоті або з партнером.
«Це вивчення свого тіла та того, як воно функціонує. Завдяки мастурбації ми розуміємо, що приносить нам найбільше задоволення і як тіло реагує на ті чи ті доторки й ласки. Тобто це цілком нормальний процес, здорова сексуальна активність, яка є приємною, прийнятною, безпечною та приносить задоволення», — пояснює сексологиня.
Іншими словами, говорячи про секс та сексуальну активність ми можемо говорити і про дії чи фантазії, які збуджують та приносять фізичне задоволення: мастурбацію, прелюдію, секс з проникненням (анальний і вагінальний), оральний секс, секс без проникнення тощо.
«Що таке секс? Це відкрите питання, відповідь на яке дуже індивідуальна для людини або людей, які хочуть цього. У сексі є багато рушійних сил, які необхідно зрозуміти — що саме секс тягне за собою, які питання він викликає, особливо про власні сексуальні інтереси», — пояснює Маргарита.
На розуміння сексуальних почуттів та сексуального потягу, який ми відчуваємо щодо інших, впливає наша сексуальність. Проте вона визначається не лише тим, з ким ми займаємося сексом, а й тим, як ми почуваємося та як вирішуємо ідентифікувати себе.
Секс — частина романтичних стосунків та взаємодії з партнером. Емоційна складова сексу є основою для стосунків, а інтимність як почуття близькості та емоційного контакту — важливою складовою психосоматичного партнерства в сексуальних стосунках між людьми.
Наша сексуальність багатогранна і на неї впливає безліч факторів. У ній переплетені біологічні, психологічні, культурні, соціальні аспекти. Усі вони впливають на те, як ми реалізуємо та представляємо свою сексуальність.
Сексуальність людини — сукупність біологічних, психофізіологічних, душевних та емоційних реакцій, переживань та вчинків людини, які пов’язані з проявом та задоволенням статевого потягу.
«Одна з базових потреб людини — потреба в прив’язаності, створення партнерських стосунків та отриманні насолоди з іншою людиною та задоволенням статевого потягу. Людина народжується з певним фізіологічним потенціалом, а далі вже сексуальність формується в межах індивідуального життєвого досвіду», — каже сексологиня.
Є різні прояви сексуальності, сексуальної ідентичності, сексуальних уподобань і деяким людям може знадобитися час, аби зрозуміти, який характер має їхня сексуальність.
Джерело: https://www.health.state.mn.us/people/sexualhealth/circlesofsexuality.pdf
Незалежно від того, є ви гомо-, гетеро-, пан- чи бісексуальною людиною або ж ще досліджуєте свою орієнтацію, сексуальну ідентичність і сексуальність загалом, це нормально — аналізувати та вирішувати, що саме для вас означає секс.
І хоча пробувати щось нове в сексі може бути захопливим і приємним досвідом, важливо залишатися в безпеці та знати і розуміти, що вам комфортно робити, а також бути здатним відмовити, якщо ви не хочете чогось робити.
«Передусім секс здійснюється за взаємною згодою і не шкодить психічному і фізичному здоров’ю партнерів. І якщо один з партнерів не бажає ним займатися, це не секс, це — насилля. Але за згоди та вміння про все домовитися, обговорити свої бажання і очікування, секс може бути приємним психоемоційним та фізичним досвідом для партнерів».
Навіщо нам секс?
Секс є вродженою потребою і функцією людського організму. Тому якість сексу так само важлива, як якість харчування, способу життя, тренувань, і впливає на здоров’я та імунітет людини не менше. Секс має безліч переваг та, окрім отримання задоволення, є багато причин, чому секс корисний для вашого мозку, тіла і стосунків.
Це повноцінна форма легкого тренування, яка змушує наше серце битися частіше. Повноцінний секс також може допомогти нам краще справлятися з повсякденним стресом, може зміцнити нашу імунну систему, покращити роботу мозку та пам’ять.
Відчуття оргазму допоможе поліпшити сон. Також люди, які регулярно ведуть якісне статеве життя, почуваються щасливішими.
Коктейль з гормонів. Що відбувається з нами під час сексу
Хімічні процеси в нашому мозку можуть прояснити, що ми відчуваємо в моменти інтимної близькості. Розглянемо, що відбувається в організмі чоловіків і жінок до, під час і після сексу.
-
Бажання
Ми вибираємо своїх партнерів, враховуючи соціальні, культурні, економічні та навіть генетичні фактори.
Сексуальне бажання може виникнути спонтанно або заохочуватися через стимулювання. Присутність поруч партнера чи партнерки, доторки, перегляд еротичних фільмів або фотографій активізує мозок і бажання.
Спонтанне бажання зазвичай з’являється, коли ви закохуєтеся в нового партнера. Однак у довготривалих стосунках потяг зазвичай виникає після еротичної стимуляції або дії, яку супроводжує відчуття емоційної або фізичної близькості.
-
Збудження
На перший погляд, збудження та бажання — майже однакові процеси, однак дослідники зазвичай розділяють ці поняття. Вони визначають збудження як фізіологічну реакцію організму на подразник, і мозок у цьому процесі — головний статевий орган, який відіграє важливу роль у сексуальній функції.
За ним уважно «стежить» наше тіло, шкіра, організм загалом.
«При дотиках, поцілунках та інших сексуальних діях периферична нервова система отримує сигнал і відправляє його в мозок. Гіпоталамус, який контролює всі гормони в організмі, реагує на ці збудження. Це сигналізує, що організм виробляє тестостерон. Насправді, і чоловікам, і жінкам дуже важко збуджуватися або відчувати оргазм, якщо вони мають низький рівень цього гормону», — пояснює сексологиня.
Збудження може виникати, навіть якщо людина не відчуває сексуального бажання. Чому людям подобається секс?
«Те, що ми відчуваємо задоволення до, під час і після сексу, є необхідною частиною відтворення. Це дофамін. Нейромедіатор дофамін виробляється у відповідь на сексуальну стимуляцію, і завдяки дофаміну ми дійсно відчуваємо задоволення.Збудження провокує викид оксиду азоту і норадреналіну. Ці речовини збільшують приплив крові до геніталій, викликаючи ерекцію, виділення змазки та збільшення статевих губ», — додає Маргарита.
Прямо пропорційно до того, як збільшується сексуальний інтерес і збудження, збільшується і приплив крові до геніталій.
У чоловіків пеніс стає ерогованим. Також може змінитися колір мошонки (або калитки) — вона стає темнішою у міру того, як збільшується приплив крові до неї. Крім того, яєчка будуть підтягуватися вгору.
У жінок кліторальна тканина буде набухати і може збільшуватися в розмірах. Вульва та піхва стають теплішими та вологими, а також почне вироблятися вагінальна змазка.
-
Оргазм
Оргазм — це найприємніша фаза сексу. Це вибуховий розряд нервово-м’язової напруженості в найвищій точці статевого збудження, яке зазвичай супроводжується еякуляцією сперми в чоловіків і вагінальними скороченнями в жінок.
Досягнути оргазму було би неможливо без нервових імпульсів, які надсилаються в спинний і головний мозок, зазначає Маргарита. Під час оргазму задіяні різні частини мозку: мигдалевидне тіло (яке відповідає за пам’ять та емоції), гіпоталамус (підсвідомий контроль тіла), передня поясна кора (контроль імпульсів і співчуття) і прилегле ядро (почуття ейфорії).
Статеві органи містять велику кількість нервових закінчень, які посилають інформацію в мозок, щоб повідомити йому про відчуття, які передаються тілом.
«Це допомагає пояснити, чому відчуття сприймаються по-різному залежно від того, де людину торкаються. Секреція гормону окситоцину призводить до ритмічного скорочення м’язів і еякуляції. Чим більший викид окситоцину, тим інтенсивніший оргазм. Після цього прилегле ядро нагороджує нас хорошою порцією дофаміну, яку ми відчуваємо як задоволення, яке приносить розслаблення», — пояснює сексологиня.
Жінкам з відчуттями оргазму пощастило трохи більше, ніж чоловікам. Їхні оргазми тривають довше, до того ж вони можуть бути множинними. Але в чоловіків є інша перевага: їм отримати оргазм простіше.
Після еякуляції чоловікам необхідний деякий відпочинок (так званий рефрактерний період), перш ніж вони зможуть знову збудитися: нейрони в мозку просто не можуть посилати необхідну кількість нейромедіаторів. У жінок рефрактерного періоду немає, тому вони можуть відчувати множинні оргазми.
-
Розслаблення
М’язи розслаблюються, частота серцевих скорочень і дихання нормалізуються, тіло відчуває приємну втому.
Тривалість цього періоду індивідуальна для кожної людини. Дехто може збудитися знову за 15-20 хвилин, декому потрібна година або навіть день. Це залежить від різних факторів.
Наразі дослідники знають, що чим більше вироблення окситоцину і пролактину, тим довше буде тривати рефрактерний період.
«Викид окситоцину викликає відчуття довіри і змушує сумувати за партнерам. Люди з високим рівнем тестостерону, ймовірно, можуть не відчувати зв’язку, тому що цей гормон пригнічує активність окситоцину», — пояснює сексологиня.
Ці стадії переживають як чоловіки, так і жінки, і вони можуть відбуватися і під час статевого акту, і при мастурбації. Варто зазначити, що тривалість та інтенсивність цих стадій є індивідуальною для кожної людини.
Скільки сексу потрібно людині
Доросла людина, в середньому, насолоджується сексом близько 54 разів на рік, що еквівалентно приблизно одному разу на тиждень. Про це йдеться в дослідженні 2017 року, що було опубліковано у «Archives of Sexual Behavior», офіційному виданні Міжнародної академії сексуальних досліджень.
Проте потреби кожної людини в сексі різняться. До того ж, лібідо постійно змінюється, і статевий потяг однієї й тієї ж людини може змінюватися залежно від обставин.
Як зазначає Маргарита, не існує правильної відповіді на питання, як часто ви повинні займатися сексом. Головне тут тільки те, що здається правильним для ваших стосунків або сексуального життя. Зрештою, увагу слід приділяти не досягненню «магічного числа» статевих актів, а задоволенню потреб кожного з партнерів і встановлення емоційного зв’язку через інтимну близькість.
«Нормальна кількість — це та, яка приносить задоволення вам і вашому партнеру. І велику роль тут відіграє спілкування, щоб всі сторони відчували це задоволення. Більше сексу не завжди означає кращі стосунки. Замість кількості краще зосередити увагу на якості сексу, на тому, що може зміцнити ваш зв’язок.
Йому сприяють вияви фізичної близькості, як-от обійми, оральна і ручна стимуляція та обмін сексуальними фантазіями. Також не варто обмежувати себе ідеєю, що статевий акт та досягнення оргазму — найважливіша форма сексуального вираження. Краще подивитися в бік розвитку близькості, грайливості і пристрасті під час сексу», — пояснює експертка.
Здорове або «нормальне» сексуальне життя. Це яке?
Навколо сексу існує безліч міфів, і тут буває складно відрізнити здорову сексуальність від дисфункції та розпізнати якісну (нормальну) поведінку від нереалістичних очікувань, які можуть змусити нас почуватися неповноцінними в будь-якому сенсі цього слова.
До того ж, сексуальність та пов’язані з нею очікування можуть відрізнятися залежно від виховання, освіти культури, релігійних переконань:
«Достатньо хороший секс — це секс, який відповідає статевій конституції кожного з партнерів, з досягненням психоемоційного та фізіологічного рівня задоволення, а також з частотою (на тиждень, місяць тощо), яка відповідає потребі партнерів і задовольняє їхні очікування.
Це той секс, в якому кожен з партнерів перебуває в психоемоційному та фізичному контакті, може спокійно говорити про свої очікування та фантазії, задовольняти їх та бути достатньо відкритим з партнером і отримувати емоційне та фізичне задоволення».
Ми намагаємося уникати слова «норма», оскільки воно утискає моделі поведінки до загальноприйнятих та відкидає розмаїття. Але в медичному просторі цей термін є чи не основним. Поговоримо про сексуальну норму та не-норму, тобто девіації.
Чи існує поняття норми в сексі?
Сексуальна норма — це оптимум індивідуальних статевих проявів в житті людини, який дозволяє їй відчувати сексуальне задоволення та забезпечувати гармонію інтимних стосунків з партнером за рахунок розуміння почуттів і бажання сексуального партнера або партнерки та адекватно виражати власні психосексуальні потреби.
Поняття сексуальної норми — складна суміш соціальних устоїв, біологічних факторів та особистих преференцій. Сексуальна норма включає в себе коїтальний, оргазмічний, парний, романтичний та безпечний стандарти. Але варто розуміти, що поняття норми максимально широке та всеохопне і обмежується лише тоді, коли це стає девіацією.
Сексуальні норми в різних культурах (у широкому значенні цього слова) можуть бути різними. Вони можуть визначатися релігійними, морально-етичними та культурними факторами. Відповідно до позиції німецького сексолога Зігфріда Шнабля (Siegfried Schnabl),сексуальна норма визначається трьома факторами:
— норма як міра цінності та своєрідний приклад «ідеальної» сексуальної поведінки. Проте таким нормам притаманно змінюватися в процесі історичного розвитку людства залежно від того, яка релігія або ідеологія побутують в суспільстві;
— норма як середнє арифметичне всіх сексуальних практик. Що частіше зустрічається якась практика, то більш вірогідно, що вона буде йменуватися «нормальною»;
— норма як корисне для здоров’я. Це медично-психологічна позиція, яка полягає в тому, щоб сексу було достатньо для хорошого фізичного та психоемоційного самопочуття.
«Батько» польської сексології Казимир Імелінськи (Kazimierz Imieliński) визначає інші критерії норми: зрілість, взаємна згода, прагнення до отримання задоволення усіма партнерами, відсутність шкоди здоров’ю, відсутність шкоди для суспільства. Маргарита зауважує:
«Наприклад, якщо ви займаєтеся сексом у себе на балконі десь дуже високо, наприклад на 25-му поверсі, вас ніхто не бачить. Проте якщо це відбувається з відкритими шторами на другому поверсі, і вас бачить увесь двір, то це може травмувати дитину, яка проходить повз, або когось з сусідів. І тоді ви завдасте моральну шкоду іншій людині. Це не є нормою.
Є й зворотній бік. Наприклад, ви домовляєтеся з кимось іншим, людиною або парою, що вона чи вони спостерігатимуть за вашим статевим актом. То це вже той момент, коли шкода не буде завдаватися».
Проте «стандарти» сексу створюються передусім для того, аби визначити те, що не входить до поняття норми і стає патологією. Або ж більш поширеним є нозоцентричний підхід — коли спершу визначають патологію, а все, що не є патологією, відносять до норми.
Секс стає нездоровим, коли є сильне занепокоєння та навмисне уникнення взаємодії з людиною, з’являється психологічний дискомфорт та відчуття розчарування.
Маркерами здорового сексуального досвіду є такі установки:
1. Секс сприймають як щось більше, ніж сам акт. Він включає в себе фізичні дотики, почуття прив’язаності, ніжності, інтимності, грайливості, а також бажання і задоволення. Якщо партнери визначають секс лише як статевий акт, це, зрештою, може створити бар’єр для інших сексуальних переживань.
2. Партнери готові ініціювати сексуальний досвід і відчувають себе бажаними. Не надто реалістично припускати, що партнери досягатимуть оргазму в кожній сексуальній взаємодії. Проте секс зазвичай розглядається ними як позитивний і взаємно бажаний досвід. Незважаючи на те, що секс може відбуватися не щодня, його не уникають і він добре інтегрований у стосунки.
3. Партнери мають право відмовитися від сексу і можуть відкрито говорити про свої сексуальні переваги. Вони обговорюють і досліджують свої бажання й фантазії. Немає засудження за певні потреби людини, і кожен з партнерів відчуває себе почутим.
4. Прихильність і фізичні дотики цінуються як в спальні, так і поза її межами. Обійми, погладжування спини, масаж, поцілунки, тримання за руки та інші прояви прихильності відбуваються регулярно без додаткового сексуального тиску і не пов’язані винятково зі збудливими сексуальними подіями.
5. Сексуальне життя, що задовольняє партнерів, призводить до посилення лібідо і більш приємних сексуальних переживань у майбутньому.
6. Партнери готові до пропрацювання будь-яких проблем, які можуть заважати здоровому сексуальному життю, не скочуючись у звинувачення або пошук винних. До уваги приймаються фізичні травми, проблеми з фізичним або ментальним здоров’ям, а також проблеми старіння, що впливають на здорове статеве функціонування.
7. Партнери можуть звернутися до веселих та креативних способів зробити секс постійним та корисним. Вони розуміють, що інші етапи стосунків (наприклад, народження дитини) можуть призводить до напруження або зміни їхньої сексуальної взамодії, але партнери не відмовляються від сексу і залишаються відкритими для відновлення сексуального бажання.
Коли норма перестає бути нормою
Підходи до сексуальної норми, котрі були згадані вище, дозволяють говорити про три основні функції сексуальності: біологічну (запліднення), психологічну (насолода) та соціальну (спілкування). Коли хоча б одна з трьох функцій не реалізується, можна говорити про відхилення від норми, порушення або сексуальну патологію.
До сексуальних девіацій відносяться сексуальні потреби, які ускладнюють або роблять неможливими сексуальне партнерство (вибір партнера та статеве життя). Сексологиня пояснює:
«Не-норма — це і є девіація. По-перше, коли завдають моральну або фізичну шкоду. По-друге, коли людина може задовольнити себе тільки одним способом. Наприклад, якщо це фетиш: чоловік досягає оргазму тільки тоді, якщо його партнерка в панчохах та туфлях. Тобто якщо вона знімає панчохи, а його збудження, здатність та сексуальна функція падають, то, швидше за все, у такому випадку йдеться про сексуальний розлад».
Гнів, сором, напруга, закритість і тривога можуть стримувати сексуальне бажання у стосунках, а також впливати на наше фізичне та сексуальне здоров’я. Сексуальні дисфункції є загальною проблемою серед чоловіків і жінок. Існує чотири основні типи або категорії сексуальної дисфункції:
Розлади бажання (лібідо). Відсутність статевого потягу або інтересу до сексу. Впливають на сексуальне бажання та інтерес до сексу. Низький рівень естрогену та тестостерону може спричинити зниження лібідо, так само, як і гормональні зміни, діабет та серцево-судинні захворювання, проблеми у стосунках, заборони в сексі, втома, страх, депресія та тривога тощо.
Розлади збудження. Ускладнюють або унеможливлюють фізичне збудження під час сексуальної активності. Якщо людина має порушення збудження, вона може бути зацікавлена в сексі, але не може отримати від цього фізичного задоволення. Найпоширеніший тип у чоловіків — це еректильна дисфункція.
Розлади оргазму. Пов’язані з відсутністю оргазму або його затримкою. Призвести до цього можуть біль під час сексуальної активності, стрес, втома, гормональні зміни та зниження лібідо.
Больові розлади. Проявляються як біль під час статевого акту. У жінок можуть спричинятися недостатнім зволоженням піхви, вагінізмом, інфекціями сечовивідних шляхів, гормональними змінами під час менопаузи тощо. У чоловіків біль може виникати внаслідок хвороби Пейроні, травм статевого члена, інфекцій сечовивідних шляхів, простатиту та грибкових інфекцій, генітального герпесу та шкірних захворювань тощо.
Якщо у вас є симптоми будь-якого типу статевої дисфункції, обов’язково зверніться до лікаря. Є доступні методи лікування, які зможуть допомогти з корекцією стану.
Партнери можуть відчувати тривогу, якщо в їхньому сексуальному житті продовжують виникати проблеми. Стосунки можуть загостритися, якщо ці проблеми ще й не обговорюють. Якщо ситуація не покращується або ви підозрюєте, що це спричинено фізичними станами, варто звернутися до лікаря.
На прийомі бажано розповісти свою медичну історію, а також перелік ліків, що вживали за рецептом та без нього. Опишіть фахівцю проблеми, які вас непокоять. Після цього має відбутися діагностичне тестування. Якщо фізична причина не підтвердиться, бажано звернутися по допомогу до психотерапевта або сексолога.
Мене збуджує цей предмет. Це ок?
Сексуальний фетиш — це коли неживий об’єкт є об’єктом сексуального збудження для нас. Та ми можемо називати фетишем будь-які сексуальні практики, які не є дуже поширеними. Наприклад, рольові ігри, надавання переваги певній зовнішності або практикам/предметам.
Більшість фетишів є нешкідливими й не підходять під категорії розладу. Вони не призводять до втрати працездатності та не спричиняють дискомфорту або страждань. Також вони не руйнують стосунки.
Найпоширеніші фетиші — фартухи, взуття, вироби зі шкіри або латексу, спідня білизна. Фетиш може заміняти або доповнювати сексуальні активності з партнером або партнеркою.
Існує безліч різних фетишів — чи не стільки ж, скільки і самих людей на планеті. Дослідники порівнюють розмаїття фетишів з розмаїттям смаків у їжі. І така кількість фетишів може бути просто одним із елементів нашого різноманіття сексуального інтересу та збудження.
Наприклад, згідно з дослідженням, в якому вивчали поведінку й мислення людей, які практикують БДСМ (акронім від «бондаж, домінування, садизм, мазохізм»), домінанти більш схильні до контролю, екстраверсивності та отримання задоволення від життя. Нижні ж — більш емоційні. Проте вони однаково оцінили важливість чесності, смиренності, добросовісності, альтруїзму та відкритість до нового досвіду.
Також людина може вподобати якийсь предмет лише тому, що він їй приємний/корисний тощо, а тому вона може продовжити використовувати його в сексуальному плані як об’єкт фетишу. Ще один з варіантів — просто особисті преференції в сексі.
Наприклад, людину збуджують руки іншої людини. До того ж, руки, які виглядають у певний спосіб. Це нормально, адже це лиш доповнює сексуальні активності. Але якщо людина відчуває сексуальний потяг до чужих вушних раковин й не може себе контролювати, марить цим, обмежуючи себе в чомусь, ймовірно, це шкодить її життю й їй варто звернутися до фахівця.
Фетиш перетворюється на фетишистський розлад, коли сексуальне збудження від якогось предмета або частини тіла спричиняє дистрес та функціональні порушення. Тоді це є однією з форм сексуальної девіації. На що потрібно звернути увагу?
— Протягом принаймні півроку людина має різкі, інтенсивні сексуальні фантазії, поведінку або потяги, що спрямовані на неживі предмети або конкретну частину тіла.
— Сексуальні фантазії або потяги погіршують стосунки між партнерами і оточенням, знижують працездатність тощо.
— Об’єкти фетишу не є одягом, який ми можемо носити щодня, а також вони не є секс-іграшками, пряма функція яких пов’язана зі стимуляцією статевих органів та отриманням задоволення.
Лікування та корекція станів відбуваються під наглядом сексолога або сексопатолога. Вони можуть застосовувати різні психотерапевтичні практики та/або призначати медикаментозне лікування.
Як покращити секс
Якщо коротко, то для того, аби покращити секс, треба знати, що саме вас у ньому не влаштовує. Потім варто зрозуміти, що саме і як покращити. Лиш після того подумати, як поговорити про це з партнером. У наступних блоках ми розповімо про це.
Навіщо нам еротичні фантазії
Люди поділяються на дві групи: ті, хто мають сексуальні фантазії, і ті, хто їх не мають. Другі можуть мати думки щодо сексуальних експериментів, можуть планувати секс, але ніколи не мати сексуальних фантазій. І кожен з цих двох варіантів нормальний.
Однак що важливіше, то це те, що є і люди, які вважають, що вони не повинні мати сексуальні фантазії — через релігійні, етичні причини та безліч інших.
Сексуальна фантазія — це історія, де людина, яка фантазує, грає головну роль. Сценарії до цих фантазій беруться з особистого досвіду або з того, чого людині в цьому досвіді не вистачає.
Фантазія може відбутися в реальному житті, а може залишитися лише у вашій голові — обирати вам та вашому партнеру або партнерці. Сексологиня зауважує:
«Говорити з партнером про свої сексуальні фантазії та питати про його сексуальні фантазії — це про здатність формувати психоемоційний зв’язок та довіру в парі. Цьому треба навчатися, тому що у своїй практиці я мало бачила людей, які дуже сміливі і про все розповідають.
Ми всі зростали в соромі, провині, установці “сексу не було”, і ми й досі тягнемо ці наслідки, мовляв, “о господи, що це я таке придумав або придумала?”... Культура сексуальної освіти зараз тільки розвивається, тому в нас це або гіпертрофовано, або не прийнято».
Існує безліч способів того, як можна поділитися своїми фантазіями. Про це можна сказати під час відвертої розмови з партнером або партнеркою, можна написати на папірці або телефоні, якщо вголос незручно промовляти. Також можна придбати настільні ігри, які мають опитувальники або спонукають до дій.
«Передусім треба встановити довірливі стосунки з партнером і розуміти, чи довіряю я цій людині, чи ні. Тому якщо це партнер на одну ніч, або ви недостатньо добре знаєте людину, то чи вдасться вам це зробити? Комусь вдасться.
Наприклад, людина хоче задовільнити свою фантазію, у неї міцна самоідентифікація та вона обережно спитає: “Тобі подобаються БДСМ-практики?”. Хтось скаже: “Та ні, не пробував/пробувала, але не маю нічого проти, давай спробуємо”. Це буде крутий прямолінійний діалог. А хтось буде соромитися та ходити навколо теми».
Отже, якими бувають сексуальні фантазії? Будь-якими! Не обмежувати себе у своїх фантазіях — це основа самих сексуальних фантазій. Важливо лиш розуміти, коли фантазія переходить у категорію «хочу це реалізувати» і починає стосуватися не лише вас, а й вашого партнера, партнерки або й узагалі інших людей. Найпоширенішими сексуальними фантазіями є:
— Груповий секс. У більшості фантазій у центрі групового сексу є саме та людина, яка фантазує, і всі хочуть саме її. Якщо ви хочете це реалізувати, почніть з обережної розмови зі своїм партнером чи партнеркою і визначтеся, на яких умовах це може відбуватися.
— Сила, контроль або грубий секс. БДСМ є другою за поширеністю сексуальною фантазією. Це передусім стосується добровільної та попередньо узгодженої передачі людиною влади її партнеру або партнерці. До реалізації цієї фантазії варто підходити усвідомлено та акуратно, оскільки вона — про біль та контроль.
— Новизна, пригоди або різноманіття. Секс в літаку або на природі від відкритим небом? Усе, чого ваша душа забажає. Експерименти та нові відчуття запалюють пристрасть або ж відновлюють втрачену. Це важливий елемент підтримання тривалих сексуальних стосунків.
— «Не-моногамність». Відкриті стосунки, поліаморія, свінгерство тощо можуть приваблювати людей, які зазвичай цього не практикують. Перед тим, як приймати рішення про реалізацію цієї фантазії, подумайте, чому ви маєте таку потребу в стосунках нового типу. Поговоріть про це з партнером або партнеркою.
— Табу або заборонений секс. Те, що ми не можемо мати, часто сильно приваблює лише тому, що воно недоступне. Це те, як працює наш мозок, і це нормально. Та ексгібіціонізм і вуаєризм, які є найбільш популярними серед забороненого сексу, є нелегальними. Цю фантазію краще залишити просто фантазією.
— Пристрасть і романтика. Природне бажання людини — відчувати, що її люблять та бажають. Якщо ви фантазуєте про такі речі, поговоріть зі своїм партнером або партнеркою. Ймовірно, вам не вистачає цього в реальному житті.
— Еротична гнучкість. Фантазії про пластичність гендерних принад у сексі (наприклад, переодягання в одяг протилежної статі) та фантазії, які покликані розкрити вашу сексуальність, є бажанням дослідити власні вподобання та бажання, почуватися комфортно з партнером.
Ми фантазуємо з різних причин та заради різних речей. Наприклад тому, що ми хочемо збудитися, отримати різні сексуальні відчуття, задовольнити власні сексуальні потяги. Людина може фантазувати, аби уникнути реальності, розслабитися та зменшити рівень тривожності, спланувати секс, почуватися більш сексуально впевнено та дослідити сексуальні табу. Або ж коли просто нудно і нічим зайнятися.
Ви можете фантазувати наодинці, а можете робити це з партнером. Сексологиня стверджує, що фантазувати зі своїм партнером про нього ж або іншого партнера — важливо, бо це привносить динаміку в сексуальні стосунки.
«У парі фантазії вважаються допустимими тоді, коли вони узгоджені обома й не мають наслідків. Наприклад, з моєї практики, жінки дуже часто мені говорять: “Я на це погоджуюсь й роблю це, тому що він цього бажає. Я кажу їм: “Ні, тоді це не про сексуальні фантазії та задоволення — це про сексуальне насильство та спекуляції”.
Тобто якщо вам не подобаються якісь практики, і вони завдають вам болю, незадоволення, страждання, тоді це про фантазії іншої людини. У таких випадках найкраще буде категорично відмовитися від цього, не боячись когось образити».
Сексологиня переконана, що проблема нашого менталітету — у повній відсутності особистих кордонів, відчуття власних бажань, прагнення задовольнити бажання іншої людини та невміння (і нездатність) відстояти власні інтереси.
«Якщо вам пропонують секс, а ви його не бажаєте, кажіть: “Ні”. Якщо вам пропонують якісь практики, а ви боїтеся та не бажаєте цього, кажіть: “Вибач, ні! Це не входить до переліку моїх еротичних бажань”. У такий спосіб ви не образили людину, відстояли свої кордони, потурбувалися про себе і свої бажання».
Як говорити про секс
Розмови про секс можуть бути дивними і некомфортними. До них варто підготуватися, щоб під час діалогу не дати задній хід.
Заплануйте цю розмову. Підберіть зручний час та місце — це не розмова в черзі за ранковою кавою у будні, а розмірена та глибока розмова з вашим партнером або партнеркою наодинці, коли ви налаштовані на це обговорення та маєте вдосталь часу.
Дозвольте розмові бути дивною. Не всім зручно говорити про секс, а ще більш некомфортно може бути говорити про свій сексуальний досвід. Take your time та зробіть перерву в розмові, якщо вам важко щось промовити вголос.
Окресліть тему і конкретизуйте свої запити. Якщо ви кажете: «Я хочу, щоб ти був ніжніший», ваш партнер вас почує, але не зрозуміє, що саме ви вкладаєте в поняття ніжності. Опишіть ті дії, які хотіли би мати з боку вашого партнера. «Мені не подобається, коли ти так робиш» можна замінити на «Давай спробуємо саме так, я думаю, це “зайде” нам обом».
Поділіться фідбеками. Візьміть собі за традицію говорити партнерові або партнерці, якщо вам щось не подобається або, навпаки, подобається в його або її діях. Закликайте партнера робити так само.
Звертайтеся по допомогу до сексолога, якщо ви відчуваєте, що не можете впоратися з проблемою самотужки. Сексолог допоможе вам дійти спільного рішення, яке буде комфортним для кожного з вас.
Олог і патолог. До кого бігти?
До кого з фахівців потрібно звертатися, якщо ви помічаєте проблеми в сексі? Звісно, якщо ви маєте проблеми в стосунках, які впливають на секс, ви можете відвідати психолога або психотерапевта. Та це буде нагадувати звернення до сімейного лікаря з переломом ноги замість того, щоб йти одразу до травматолога.
Проблемами з сексом та в сексі займаються сексологи та сексопатологи. В основі кожного слова є корінь «секс», і нібито є розуміння, що ці фахівці займаються вирішенням проблем із сексом. Хоч їхні сфери роботи майже перетинаються, це різні фахівці.
Сексологія — наука, яка вивчає статевий потяг людини. Сексопатологія — клінічний розділ сексології, вивчення розподілу статевих функцій у сексуальній парі, а також індивідуально чоловіків та жінок.
Сексолог
Сексолог може не мати медичної освіти, але точно мусить мати повну вищу. Сексологом може стати людина, яка вивчає мотиви сексуальної поведінки людини, анатомію, фізіологію, соціологію, юриспруденцію та інші науки, які можуть бути дотичними до сексу.
Часто психологи отримують додаткову освіту, аби спеціалізуватися саме на сексології. Сексологи працюють як у медичних закладах, так і громадських організаціях тощо.
Утім, при виборі сексолога віддавайте перевагу тому фахівцю, який має медичну освіту. Сексологія — післядипломна освіта, яку можна здобути в інтернатурі або ординатурі, а тому набагато ефективніше, якщо перша освіта фахівця була відповідною.
Сексолог допомагає передусім із сексуальною дисгармонією пар, підвищеним або заниженим лібідо, а також поведінкою під час сексу, яка завдає шкоди партнерові. До його компетенції також входять лікування та корекція таких станів:
— проблеми з плануванням сім’ї, зачаттям та виношуванням дитини, безпліддя у пар, які не мають проблем з репродуктивною системою;
— проблеми з чоловічим статевим здоров’ям: відсутність ерекції;
— проблеми з жіночим статевим здоров’ям: аноргазмія, вагінізм, фригідність;
— синдром очікування сексуальної невдачі, страх провалу або аноргазмія;
— сексуальні розлади внаслідок сексуального насильства, розлади статевої поведінки, нав’язлива сексуальна поведінка та інші розлади й ментальні проблеми, які пов’язані з сексом;
— сексуальні потяги, сексуальна орієнтація та ідентифікація.
На консультацію до сексолога можна ходити не лише парам або чоловікам і жінкам окремо. Вона буде корисною і батькам, і педагогам, які працюють з дітьми, і навіть дітям.
Самі сексологи можуть працювати на межі декількох сфер. Наприклад, деякі педагоги-сексологи викладають дітям основи сексуальної грамотності, а тренери-сексологи працюють над тим, щоб ваше сексуальне життя покращилося.
Сексолог може співпрацювати з терапевтами, педіатрами, урологами, ендокринологами, гінекологами, неврологами та психотерапевтами або психіатрами. Найчастіше працює в тандемі з сексопатологом.
Сексопатолог
Сексопатолог — це завжди лікар з вищою медичною освітою, який працює в медичних закладах. Він займається лікуванням перверсії, патології тощо. Відповідно, може призначати медикаментозне лікування (на відміну від сексолога).
Сексопатолог може заміщати сексолога за своїми функціями, освіта сексопатолога включає в себе знання та навички з сексології. Для того, аби працювати за фахом, людина має отримати повну вищу медичну освіту за спеціальністю «Лікувальна справа», а потім пройти інтернатуру за однією зі спеціальностей «Психіатрія», «Акушерство та гінекологія», «Дерматовенерологія» або «Урологія» з подальшою спеціалізацією в сексопатології.
Простіше кажучи, сексолог займається етичними та психологічними порушеннями, що пов’язані з сексом, а сексопатолог — фізичними. Відповідно, і лікує (коригує) сексолог немедикаментозно, а сексопатолог — медикаментозно.
Коли потрібно йти до фахівця? Коли ви відчуваєте дискомфорт у сексуальному житті й не можете вирішити його самотужки. Це може бути відсутність статевого потягу, оргазму, незадоволення власною сексуальністю або невідповідність сексуальних потреб у партнерів або партнерок.
Не залишайтеся з проблемами на самоті. Сексолог або сексопатолог (залежно від вашого запиту) можуть допомогти вам впоратися із труднощами в сексі, зробити ваше сексуальне життя більш насиченим та здоровим, а також вас — більш щасливими у сексі.
Джерела:
1. What’s Going On With Hormones And Neurotransmitters During Sex
2. Neurobiology of Sexual Response in Men and Women
3. The endocrinology of sexual arousal
4. Endocrine Aspects of Women’s Sexual Function
5. Dopamine and Sexual Behavior
6. Neurochemical Aspects of the Sexual Response Cycle
8. Prolactinergic and dopaminergic mechanisms underlying sexual arousal and orgasm in humans.
9. Functional MRI of the Brain During Orgasm In Women