"Антифейк" від МОЗ

06 Листопада 2018

Динаміка інформаційних атак, особливо стосовно роботи Міністерство охорони здоров'я України, не вщухає. Саме тому на сторінці та сайті Міністерства ми ведемо рубрику #антифейк — обґрунтовані спростування маніпулятивних тверджень та брехні, що час від часу з‘являється в медіа та мережі.

До прикладу, нещодавно написали про надходження дороговартісних ліків, які начебто доставляють в Україну дипломатичною поштою без перевірки та реєстрації. Сьогодні підготували роз‘яснення — що було доставлено в Україну та чому маніпуляції навколо цього цінного вантажу недоречні.

На жаль, подібні “новини” розходяться значно швидше, аніж ґрунтовні роз’яснення чи спростування. Щоби цього уникнути — маємо постійно “вакцинуватись” від брехні та тренувати критичне мислення.

15 листопада стартує безкоштовний онлайн-курс від VoxCheck та EdEra “Фактчек: Довіряй-перевіряй“. В плані курсу багато практичної інформації — головні ознаки фейку, поради як перевірити сумнівну інформацію та правдивість фото чи відео, а також розбір деяких українських новин.
За цим посиланням можна зареєструватись та детально ознайомитись з програмою та лекторами курсу.

З кожним днем розвінчувати брехню і фейки стає все важче. Адже в арсеналі у фейкмейкерів стає більше високотехнологічних ресурсів, які дозволяють робити матеріали, що дуже схожі на вірогідну інформацію. Будь-яка гучна брехня може швидко поширюватись в медіа, які мають схильність поширювати інформацію без належної попередньої перевірки. Тільки дослідження фактів та критичний погляд можуть допомогти розібратись в ситуації.

А щоби трохи потренуватись — ось хороший кейс вдалого розбору фейку, зробленого по всім канонам псевдожурналістики.

Ще один корисний ресурс для тренування та цікавих кейсів — проект Stopfake.

Нагадаю кільки рис фейків, які часто можна помітити з першого погляду:

- посилання на вигадані дослідження
- відсутність посилань на джерела інформації
- дуже помітні логічні помилки
- очевидні упередження
- приховування даних, які суперечать висновку
- однобоке висвітлення питання, немає жодної згадки про альтернативні теорії
- висновки базуються на усталених традиціях чи практиках
- апеляція до емоцій
- використання шаблонів

Зараз ми знаходимось в ситуації, коли маємо бути максимально озброєними логікою, критичним мисленням та надійними інструментами для перевірки фактів. Не нехтуйте жодною можливістю щоби потренувати свою здатність критично мислити!

Ідею для зображення брали тут