Архіву психіатричної лікарні з суворим наглядом у Дніпрі буде присвоєно статус Національного Архівного Фонду України

31 Липня 2017

Наприкінці січня ми з командою відвідували психіатричну лікарню з суворим наглядом у Дніпрі і були шоковані умовами, в яких перебувають пацієнти. МОЗ неодноразово отримував скарги від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Валерії Лутковської, Генпрокуратури та родичів пацієнтів. За результатами комісійної перевірки в січні, з певністю можна сказати, що ця "лікарня" має більше спільного з тюремним закладом, ніж лікувальним.

Це суперечить міжнародним стандартам концепції охорони психічного здоров’я, в основі якої є лікування і психіатрична/психологічна допомога пацієнту, незалежно від того підсудна ця людина чи ні. Світовий досвід показує, що знизити рівень небезпеки для суспільства можливо шляхом комплексного підходу - терапії, реабілітації та соціальні адаптації, а не виключно медикаментозного лікування та жорстокого ставлення до пацієнтів з боку медичного персоналу, як робиться в Дніпрі.

До того ж Дніпровський заклад має історію. З 1968 до 1991 роки лікарня була знаряддям репресивних органів, тут психіатрія використовувалась, як інструмент політичних переслідувань. В лікарню потрапляли люди з діагнозом «вялотекущая шизофренія». Ніде в світі, окрім Совєтського Союзу, такого діагнозу не існувало! За цим сфабрикованим діагнозом людей, таких як Анатолій Лупиніс або Леонід Плющ, проти волі утримували в лікарні суворого нагляду. Психіатричне насильство застосовувалося для придушення вільної протилежної ідеї і філософії в СССР, і це робилося нишком, щоб ізолювати від суспільства дисидентів, налякати і позбавити надії однодумців дисидентів та придушити протистояння совєтській системі.

До лікарні в місті Дніпрі спрямовували “пацієнтів” з України, Молдови, Білорусі та Балтійських країн. Страшно уявити скільки доль як молох перемолола ця каральна машина. Це феномен “каральної психіатрії”, коли наука стала на службу цілої каральної системи тоталітарної країни. СССР - зник з карти світу, але його каральна система багато в чому збереглася до сьогодні. Наша ціль - виправити цю історичну несправедливість.

Фактично, до цього моменту все, що ми знаємо про каральну психіатрію, скоріше базується на уявленнях та спогадах колишніх пацієнтів.

Але сьогодні комісія знайшла архів, який має пролити світло на те, яку категорію людей сюди відправляли - дисиденти, інакодумці, “критикани влади”, які діагнози їм ставили? в яких умовах вони перебували? яке отримували “лікування”? Всю цю інформацію містять медичні картки пацієнтів, які збереглися.

Це цінне джерело інформації для вивчення, яке після стількох років дозволить зазирнути за сталеву завісу і пролити світло на одну з найтемніших сторінок історій совєтської окупації України. Ми опечатали архівні матеріали з метою присвоєння їм статусу Національного Архівного Фонду України.

Доля лікарні, яка продовжує роботу каральних органів СССР, буде такою, як доля самого Союзу. Правда завжди перемагає.