Державну службу намагаються перевести на ручне управління

Професіоналізм та політична нейтральність є одними з ключових цінностей державної служби. Вони передбачені Законом України, аби захистити державу від політичної турбулентності та не ставити під загрозу роботу цілих інституцій щоразу, коли на вищих політичних посадах змінюються прізвища.

Зараз же існує загроза для інституту нової державної служби. У Верховній Раді зареєстровано законопроект, яким хочуть внести дуже небезпечні зміни до закону України про перезавантаження влади. 

Законопроект пропонує дати додаткову можливість новим міністрам звільняти держслужбовців вищого рівня — без об‘єктивним та чітко прописаних причин. Це є грубим порушенням Принципів державного управління.

Законопроект пропонує також запровадження строкових контрактів. Експертні середовища (наприклад, SIGMA — (Support for Improvement in Governance and Management) уже заявили, що існує суттєвий ризик того, що уряд матиме спокусу до створення “паралельної” державної служби в системі державного управління, у якій працюватимуть краще оплачувані державні службовці, залучені в рамках недостатньо визначеного режиму укладання контрактів, в обхід традиційної державної служби.

Запропонований формат строкових контрактів не може забезпечити стабільність державної служби. Хоча стабільність є однією з цінностей, захищених Законом України. Аби гарантувати її, необхідно детально прописати умови, за яких контракт може бути поновлений, скільки разів він може бути поновлений, а також який час людина може перебувати на посаді. Також у проекті не описано, яким чином буде відбуватися конкурс та якою буде система оплати для держслужбовців, що працюють за контрактом.

Ефективність робочих процесів часто залежить від злагодженості команди та здатності її членів працювати разом. Розуміючи це, деякі менеджери (державні, в тому числі) допускаються поширеної помилки — обирають людей до команди за принципом лояльності та надають перевагу друзям над професіоналами.

Коли ми зайшли до МОЗ України, там критично бракувало людей. Набирали команду вже за новим законом про державну службу. Нові держслужбовці проходили прозорі конкурси та перевірку. Не особисто я брала їх на роботу, і не особисто я могла звільняти як би сильно мені цього не хотілося у певних випадках.

Попри все нам вдалося сформувати ціннісну та мотивовану команду із чесних та професійних людей. Багато з них прийшли з інших сфер будувати нову систему охорони здоров‘я. І наважилися вони на це, тому, що розуміли правила, за якими будуть працювати, розуміли, що зможуть будувати бізнес-процеси та ефективні інституції. Вони розуміли, що будуть не рабами чи “підлеглими” міністра, а — членами команди МОЗ України.

Змінювати законодавство, аби вручну позбутись незручних людей на державній службі — це ситуативне рішення, яке позбавляє державні інституції стабільності та сталості. Замість того, щоб йти системним шляхом, створюючи умови за яких у державній службі не затримуватимуться неефективні чи корумповані люди, як рішення пропонується зосередити контроль в руках людей, а не чітких процедур і правил. Такий сценарій завжди погано закінчується. Якщо народні депутати ще спроможні чути щось окрім команд згори — варто дослухатись.