Деякі люди мають імунітет до правди: рік Зеленського | Уляна Супрун

Нижче — кілька моїх найбільш улюблених тез Зеленського:

“Я думаю, ви розумієте, що нам дісталась у спадок далеко не ідеальна медицина. І зараз дуже багато питань до медичної реформи”.

➡ Так, дійсно. Нам дісталась у спадок стара совєцька медична система, у якій десятиліттями декларативно проголошувалося здоров’я громадян найвищою цінністю держави. Натомість в реальності ця система стала плацдармом для збагачення визначених каст видатних лікарів, медичних феодалів та фармацевтичної мафії. І аж ніяк не ставила на перше місце реальну турботу про здоров’я і життя громадян.

За 25 років незалежності України на посаді міністра охорони здоров’я було 22 людини. Старт з нуля з приходом кожного нового міністра — одна з причин, чому нічого роками не змінювалося. Лише у 2016 році ми почали поступово втілювати зміни і фактично з нуля будувати нову систему охорони здоров’я.

“Найголовніший мінус (моє враження, я ж не міністр охорони здоров’я, те що я бачу)... Особливо коронавірус зараз показав, що це за медична реформа. Він показав, лікарні — не готові. Кількість інфекційних ліжок — не готова до такого виклику. Заробітна плата (а це умови наших лікарів, умови, в яких вони працюють, де немає ремонту в лікарні вже багато років і заробітна плата лікарів) — дуже мала”.

➡ Те, що лікарні не готові, було очевидно і зрозуміло ще до початку пандемії. Але люди, які лікуються в приватних медичних закладах чи за кордоном, звісно, не можуть бачити і знати, що насправді відбувалося в лікарнях усі роки до початку реформи.

Неспроможна система, низькі зарплати лікарів, жахливі умови в лікарнях — це проблеми, через які й було розпочато трансформацію системи охорони здоров’я, а не її наслідки.

Натомість така оцінка ситуації в лікарнях багато говорить про обізнаність Зеленського щодо того, які є етапи трансформації системи охорони здоров’я, та на яких рівнях вона вже розпочалась, а де ще ні. Можу коротко пояснити.

Зміни розпочалися у 2018 році на первинній ланці медичної допомоги. Первинна ланка — це сімейні лікарі, з яких починається шлях пацієнта у системі охорони здоров’я. Внаслідок реформи на первинній ланці заробітні плати сімейних лікарів та медичного персоналу виросли у 2-4 рази. Тут можна почитати, що змінилося на цьому рівні лише за перший рік від початку змін.

Наступний етап змін розпочався ЛИШЕ у квітні 2020 року. Саме він включає лікарні і поліклініки, де за словами президента, нічого не готово.

Зеленському треба зрозуміти, що системні та комплексні реформи не відбуваються в турборежимі. Не буває просто “вжух” — і все готово. Такі зміни потребують чіткої стратегії, часу, грошей, ресурсів, а головне — професійних людей, які готові їх втілювати.

Ну і також треба розуміти, що його посада не зобов’язує ділитись “враженнями” щодо тем, де він не має компетенцій. Значна частина громадян досі схильні сприймати його серйозно.

“Інфраструктури медичної немає. Всі нам казали, що у нас в Україні (будьте спокійними) є три тисячі працюючих ШВЛ, у нас є запас, у нас є маски (їх мільйони на складах) у нас є з вами десятки лабораторій для перевірки тестів”.

➡ Хто ці всі, які “казали”? Скалецька? Ємець? Тодуров? Голубовська? Ляшко? Чи ті люди, які радили лікувати COVID-19 цибулею, салом і часником або запевняли, що ліки без доведеної ефективності треба пропонувати як профілактику проти вірусу масово по країні?

Більшість з них — це люди, яких сам президент напряму чи опосередковано обирав впливати на сферу охорони здоров’я і готувати реакцію держави на пандемію. Відправити міністра неготової до пандемії системи на два тижні в обсервацію — це було чиє рішення?

У січні, коли МОЗ України звітувало про готовність системи, і всі громадяни зі здоровим глуздом розуміли, що це не так, напевно, лише Зеленський вірив, що лікарні і медики готові. Але для того, щоби розуміти реальну готовність — недостатньо читати папірці з цифрами і слухати “видатних” лікарів.

“Я вам скажу, у нас було на початок 5 непрацюючих лабораторій. Зараз працюючих - 35. У нас більш-менш працюючих ШВЛ не було навіть тисячі (на країну, де 40 млн). Були прострочені маски (просто якась така ганьба)”.

➡ Можемо подякувати Санепідслужбі за ці п’ять непрацюючих лабораторій, які були в Україні на початку пандемії. А за заявлену на папері кількість апаратів штучної вентиляції легень, можна подякувати місцевій владі та головним лікарям. Бо саме вони відповідають за оснащення в своїх лікарнях, і чомусь бояться говорити правду, коли щось не так.

Щодо масок, то у той час, коли інші країни світу, не чекаючи піків у кількості випадків, одразу ж заборонили будь-яке вивезення засобів індивідуального захисту, з України продовжували їх вивозити далі. Але так, при цьому все ж було “спокійно”.

Зараз маємо такі цифри: з 1 по 15 квітня в Україні підприємства закупили 5,7 млн масок. Цього реально недостатньо для того, аби забезпечити медичних працівників.

Наприклад, в Нью-Йорку одна лікарня використовує близько 100 тисяч масок на день. Якщо в Україні 242 опорні лікарні, то нескладно порахувати на скільки часу медичним працівникам у цих лікарнях вистачить 5,7 млн масок: для всіх лікарень цього вистачить на трохи більше, ніж один день.

Не розраховувати правдиві потреби і не намагатися їх забезпечувати — ось це ганьба.

Сьогодні ж ми знову отримали “рекордно об'ємний вантаж" від Китаю. Куди направлять ці “тонни” масок і захисних костюмів — невідомо, як і всі попередні також.

Медичні працівники продовжують інфікуватися вірусом (станом на сьогодні кожен п’ятий зафіксований випадок — це медичний працівник), а волонтери продовжують збирати кошти і закуповувати необхідне.

“Тому, коли ми говоримо, такими великими літерами пишемо на кожному там плакаті “Ось вона, друга черга медичної реформи”, ми бачимо зараз, що після коронавірусу потрібно змінити повністю підхід. Ми тільки зараз розуміємо, що ми побачили, що у нас є”.

➡ Другий етап трансформації системи охорони здоров’я розпочався 1 квітня 2020 року. Тобто трохи більше ніж 20 днів тому! За цей час неможливо відчути чи оцінити зміни. І ще раз нагадаю, що стан лікарень — це причина, чому зміни розпочалися, а не їхній наслідок.

І так, я погоджуюся, що ми повинні змінити підхід — має бути більше фінансування на сферу охорони здоров’я, більша підтримка Національної служби здоров’я, маємо спробувати швидше все впроваджувати. А не змінювати міністрів охорони здоров’я три рази трохи більше ніж за пів року.

“Я вам чесно кажу, у нас крім медиків (прекрасних, і дійсно професійних, і дійсно одних з найкращих у світі (все це правда), у нас нічого іншого немає. Ось і вся медична реформа”.

➡ Як зазначив сам президент, він не є міністром охорони здоров’я, тому йому краще займатися своїми справами та виконувати свої повноваження. В Конституції України вони чітко прописані.

Всі професійні люди розуміють для чого потрібна трансформація системи охорони здоров’я. Що треба змінити. Вони розуміють навіщо потрібна реформа. Якщо президент цього не знає, то краще промовчати, ніж коментувати те, в чому немає розуміння. Це більше шкодить і деморалізує людей, які роками працюють над втіленням змін, аніж допомагає краще виконувати свою роботу.

І нікому не потрібен цей пафос у ставленні до медичних працівників. Вони вже майже 30 років слухають від різних посадовців про те, які вони професійні та унікальні, але ніяк не дочекаються гідних умов роботи. І ці гідні умови принесе лише повноцінна трансформація системи, а не тимчасові надбавки та подачки.

“Зараз відбувається все в ручному режимі. Зараз є вже вантажі з засобами лікування і засобами захисту. Все це зараз дійсно вже автоматично виконується, більше 20 літаків ми вже відправили і вже прийняли з вантажами. Ну і дійсно зараз ми запускаємо вітчизняного виробника ШВЛ. Нічого не було”.

➡ Може все так погано, бо все відбувається у ручному режимі? Коли президент не міністр, але в ручному режимі хоче все контролювати — це гірше ніж пандемія.
Вітчизняного виробника ШВЛ не треба “запускати”. В Україні і до пандемії робили ШВЛи, проте їх виробляли на експорт. Є різниця коли треба запускати все з нуля, бо начебто “нічого не було”, чи переформатувати виробництво обладнання для власних потреб.

Про вміст “більше 20 літаків” чомусь ніхто не знає: за які кошти, що саме, у кого і в якій кількості куплено, куди розподілено?

Якщо президента так легко обдурити, якщо він ніяк не може дізнатись щось детальніше ніж “20 літаків”, якщо він постійно плутає причини з наслідками і навпаки, то “який це нафіг” президент?