Електронній системі охорони здоров'я загрожує колапс

27 Липня 2020

Багато технічних аспектів щодо сховищ, збереження інформації, її безпеки та загалом функціонування електронних систем доволі складні для розуміння. Але є проста істина, яка зрозуміла кожному, — у разі збільшення кількості даних, потрібно забезпечити більший простір для їхнього опрацювання, зберігання та загалом ефективної роботи системи. Інакше система не зможе функціонувати і просто “ляже”.

Зараз існує ризик, що це станеться з електронною системою охорони здоров’я. А простої істини не розуміє керівництво Міністерства охорони здоров'я України, яке має повноваження вирішити цю проблему, але повністю її ігнорує.

Чому електронна система важлива? Це багатокомплексна і складна система, в якій фіксуються ВСІ процеси, які відбуваються в охороні здоров’я, — від фінансування медзакладів за договорами з Національною службою здоров'я України, до виписки електронних рецептів та направлень пацієнтам. Від початку трансформації медицини, електронна система впроваджувалася разом з усіма змінами. Тож вона супроводжує та фіксує кожен крок усіх учасників системи охорони здоров’я від самого початку, і є основним інструментом збору та збереження великих масивів даних.

Зрозуміти, який потужний обсяг інформації вже є у системі, можна просто поглянувши на кількість електронних дашбордів та інформації у них, які регулярно публікує НСЗУ.

Навантаження на систему дуже стрімко зростає. Зараз вона містить дані понад 30 мільйонів пацієнтів, реєстри понад 3700 медзакладів, щодня створюється понад 650 тисяч медичних записів, з них — понад 110 тисяч направлень та понад 50 тисяч рецептів. За даними НСЗУ, щогодини до центральної бази даних надходить 2,5 мільйона запитів, 700 — кожної секунди.

Аби оперативно опрацьовувати такий обсяг даних, система повинна мати відповідну потужність: певний об’єм пам’яті, процесорів та сховища в дата центрі. Зараз їх немає.

Необхідні впровадження для підтримки системи давно спрогнозувала НСЗУ. Сюди були враховані і збільшення кількості даних в системі зі стартом другого етапу трансформації системи і залучення більшої кількості спеціалізованих медичних закладів. Також були розраховані потреби для забезпечення безперебійної роботи системи — 28,8 мільйона гривень. Ця сума була подана в складі бюджетного запиту на 2020 рік ще у листопаді 2019 року.

З цих коштів МОЗ України погодило лише 9 мільйонів, що покрило лише третину потреби. З травня НСЗУ зверталася до МОЗУ з листами, на які, звісно, відповіді ніхто не надав. Звернення направлені і до Міністерства фінансів України та Кабінету Міністрів України. Проблема з недофінансуванням вже призвела до значних технічних затримок в роботі системи. Адже бракує ресурсів, аби швидко обробляти інформацію.

Це все вкрай негативно впливає на роботу медиків, які повинні взаємодіяти з системою фактично щодня. Згадайте себе у ситуації, коли висне комп’ютер під час роботи чи щось не працює. В таких реаліях доводиться працювати лікарям, вводячи дані пацієнтів до системи. Замість того, аби полегшити роботу лікарів, система навпаки створює для них складнощі. Від цього також страждають пацієнти, які не можуть вчасно отримувати потрібні їм медичні послуги та ліки і часто змушені чекати.

Час йде, кількість даних збільшується, МОЗ України — орган, який має повноваження вирішити цю проблему, вдає, що нічого не відбувається та скоріше за все, намагатиметься звинувачувати НСЗУ у зриві роботи електронної системи.

Якщо взагалі нічого не робити, система дійсно не зможе витримати навантаження. Це означає, що під загрозою опиниться процес фінансування кількох тисяч лікарень, а також здоров’я та життя українців, які можуть вчасно не отримати медичної допомоги.