Страхування не гарантує якість

26 Березня 2019

Останнім часом все більше політиків намагаються звести дискусію довкола трансформації системи охорони здоров'я до простого вибору між "страховою" та "нестраховою" медициною. Причому перша система начебто в рази краща, що й обговорювати тут нічого.

Сьогодні пропоную розглянути декілька кейсів, щоб розібратись у цьому й не дати собою зманіпулювати.

Як ми вже писали раніше, будь-яка система охорони здоров'я складається з двох частин:

1. фінансової (звідки ми беремо кошти) та
2. організаційної (як ми їх витрачаємо на забезпечення людей медичними послугами).

Розглянемо два класичні приклади фінансування охорони здоров’я: німецький та британський. І там, і там — високі показники здоров'я та якості послуг, то ж цікаво розуміти, в чому рецепт успіху.

В Німеччині фінансова складова системи — система соціального медичного страхування. З доходів працівників та роботодавців держава збирає частку коштів (всього понад 15%), які йдуть в лікарняні каси (німецький аналог страхових компаній).

В Британії інша система фінансування — тут медицина фінансується з загальних податків, а не з податків на доходи, як в Німеччині. Загальні податки, такі як ПДВ та акцизи, включені до ціни товарів, які люди купують в магазинах. Будь-хто, хто купує товари та послуги в Британії, фінансує її охорону здоров'я.

Що з організацією надання послуг в цих країнах? І там, і там приватні та комунальні заклади конкурують між собою за публічні кошти, гроші ходять за пацієнтом, є гарантований пакет послуг, а послуги поза ним — платні. Це ринок медичних послуг, де як і на будь-якому ринку перемагає якість для клієнта (пацієнта).

Який можна зробити висновок?

Завдяки ринковій системі надання послуг Британія та Німеччина, які мають різні фінансові системи, демонструють співмірні показники якості. Страхові моделі медицини однаково ефективні з нестраховими, якщо вони впроваджуються у ринкових умовах.

Щоб переконатися, що це дійсно важлива складова нашого рівняння, розглянемо кейс ще однієї країни.

Це кейс Росії. Її фінансова система — страхування за німецькою моделлю. В 1990-х там впровадили регіональні страхові фонди, на початку 2010-х створили один загальнонаціональний фонд.

Вже понад 20 років Росія живе при "страховій медицині", але "щасливе майбутнє" чомусь не наступає — Росія у хвості міжнародних рейтингів здоров'я та якості надання послуг. Чому ж чарівна пігулка страхової медицини не спрацювала?

Відповідь — у моделі надання послуг. Росія, так само як Україна, понад 25 років зберігала систему Семашка й продовжує її зберігати зараз. Там немає ринку надання медичних послуг — всі заклади у державній чи комунальній власності, вони не конкурують, а утримуються, гроші ходять за стінами, а не за пацієнтами, зарплати медиків жорстко регламентовані бюджетною "сіткою".

Змінивши систему фінансування охорони здоров'я, Росія лишила "совок" там, де пацієнт отримує послуги. Там немає ринку, вибору та конкуренції, тому й немає якості послуг.

Найголовніше запитання — яким буде рівняння охорони здоров'я в Україні?

Саме через совєцькі принципи організації роботи закладів українці ніколи не отримували якісних послуг. І бояться опинитися у закладах охорони здоров’я.

Подібна до британської модель, яка діє в Україні, ефективна для країн з великою кількістю соціально незахищеного населення та значним тіньовим ринком. З пенсіонерів, безробітних (реально та неофіційно працевлаштованих) та студентів ми не можемо брати відрахування з доходу — вони де-факто чи де-юре його не мають. Але всі ці верстви купують товари та послуги, платять ПДВ та акцизи й фінансують, в тому числі охорону здоров'я. 20% кожного вашого чеку з супермаркету йдуть в бюджет, зокрема, на медицину.

Наша мета — трансформувати другий компонент і створити ринкову систему надання послуг.

Ми створюємо умови для конкуренції: залучаємо приватні заклади, дозволяємо пацієнту вільно обирати заклад та лікаря, перетворюємо медичні заклади на некомерційні підприємства з ринковими зарплатами для лікарів. Ми розраховуємо економічно реалістичний гарантований пакет медичних послуг, який ви зможете отримати замість абстрактної "безкоштовної медицини".

Ми не удаємо, що досі живемо в Совєцькому Союзі, а рухаємося до європейських практик, які дійсно мають значення.

На жаль, за обіцянками "страхової медицини" часто приховують свою некомпетентність у питаннях охорони здоров’я або банальне запозичення ідей “геніальних” реформ від північного сусіда.