Що варто знати про пневмонію

15 Жовтня 2019

Запалення легень або пневмонія — це гостре інфекційне захворювання, яке може бути смертельним. Саме пневмонія є частим ускладненням грипу. Потрапити до лікарні із запаленням легень означає надовго втратити працездатність і витратити великі гроші на діагностику та лікування. Про те, як запобігти пневмонії, чому не варто лікуватися самостійно та особливості лікування, у цьому пості.

Передусім важливо пам’ятати, що діагноз пневмонія ставить лише лікар. Приводом запідозрити пневмонію є гостра хвороба нижніх дихальних шляхів. Вона має принаймні один із перелічених симптомів: висока температура, утворення мокротиння, задишка, хрипи у грудній клітці, біль чи дискомфорт. При цьому інших пояснень стану пацієнта, таких як астма чи синусит, немає.



Що викликає пневмонію:

Пневмонію викликають пневмонійні стрептококи. Нетипові форми запалення легень викликають пневмонійні мікоплазми і легіонелли. Але не всі випадки спричинені бактеріями.

Можуть бути задіяні віруси грипу, респіраторний синцитіальний вірус чи навіть риновіруси, що викликають гострі респіраторні захворювання (ГРЗ). Можливі також грибкові інфекції легень. Наступні рекомендації стосуються передусім бактеріальної пневмонії, про вірусну окремо напишемо згодом.

Побутує думка, що ГРЗ може “спуститися” в нижні дихальні шляхи, і викликати пневмонію, тому бронхіт чи трахеїт слід лікувати одразу антибіотиками. Але це не зовсім так. Насправді, захворювання верхніх дихальних шляхів викликають переважно віруси, а пневмонію — переважно бактерії, якщо мова йде про людей із повноцінним імунітетом.

Віруси, що викликають захворювання верхніх дихальних шляхів, справді можуть проникати в легені, але часто цей процес радше стрімкий, аніж поступовий. Супутні бактеріальні інфекції, а також суперінфекції (коли є кілька збудників водночас) можуть розвинутися внаслідок грипу.

Як потрібно проводити діагностику захворювання:

Далі слід визначити, це пневмонія чи ні. Робити першим ділом рентгенографію легень потрібно лише якщо пацієнта уже госпіталізовано: із пневмонією, чи в разі госпітальної інфекції. Це означає, що хвороба нижніх дихальних шляхів розвинулася протягом двох діб після госпіталізації з якогось іншого приводу. Про МРТ мова в протоколі взагалі не йде, хоча в деяких джерелах говорять про можливість використання МРТ, але не як рутинної діагностики.

Якщо ж людина захворіла, умовно кажучи, вдома (community acquired pneumonia), то перший тест — це аналіз крові на С-реактивний білок. Якщо його рівень нижчий за 20 мг/літр, то призначати антибіотики наразі потреби немає. Вам може здатися, що це складно і небезпечно — піти здати аналіз, коли у вас температура. Але краще взяти це і зробити, ніж затягувати діагностику, бути дезорієнтованими і “пити щось від кашлю” навмання. Ви ризикуєте здоров’ям, життям, а також часом, який потенційно витратите на лікування і грошима.

Якщо рівень С-реактивного білка від 20 до 100 мг/літр, то антибіотики призначають одразу, як стане гірше. Це не недбалість, адже пити антибіотики “про всяк випадок” небезпечно і недоцільно.

Якщо рівень С-реактивного білка понад 100 мг/літр, то антибіотикотерапію призначають одразу, і приймають першу дозу не пізніше, ніж за чотири години.

Від пневмонії помирають. Тому лікар одразу має визначити цей ризик, зважаючи на таке:

Якщо ризик високий, особливо якщо є два чи більше “червоних прапорців”, то варто госпіталізувати пацієнта. При цьому беруть мокротиння на бактеріологічне дослідження (це важливо, щоби знати що лікувати, і до яких антибіотиків збудник чутливий), а також досліджують сечу на наявність антигенів пневмококів та легіонелл. У перші чотири години роблять рентгенографічне дослідження органів грудної клітки.

Якщо пацієнт розвинув пневмонію у стаціонарі чи був із нею госпіталізований, це не привід розслаблятись. Варто стежити за всіма згаданими ознаками (частота дихання, ясність свідомості, тиск, і зважати на вік), а також вимірювати рівень азоту сечовини і С-реактивного білка в крові.

Азот сечовини не має перевищувати 7 ммоль/літр. Якщо немає жодної критичної ознаки чи одна, то ризик смерті менший за 3%. Якщо дві, то він становить 3-15%. Якщо є три чи більше “червоних прапорців”, то ризик високий, і потрібна інтенсивна терапія. В разі помірної легеневої недостатності потрібне дихання киснем, а в разі сильнішої — штучна вентиляція легень.

З лікарні не можна виписувати пацієнтів, в яких є дві чи більше ознаки з перелічених упродовж останню добу:

 

Людям, що лікуються вдома, важливо підтримувати високу вологість повітря в кімнаті, пити теплу рідину, та за призначенням вживати муколітичні засоби. Дихання парою (картоплі, приміром) заборонене, а для дітей воно може бути особливо небезпечним.

Одужання від пневмонії не означає припинення кашлю. Виписувати з лікарні чи виходити з лікарняного можна значно раніше, ніж кашель припиниться. Адже все повертається в норму поступово:

Тепер, ймовірно, пневмонія стала для вас виглядати ще страшнішою, і дуже захотілося зменшити її ризик. Як це зробити:

Із пневмонією важливо не запустити хворобу, не довести до стану, що загрожує життю, не просто “збивати температуру” самостійно і призначати собі ліки, а лікуватися лише під наглядом лікаря і приймати ліки лише за його/її рекомендацією.

Тут кілька корисних лінків, для всіх, хто хоче дізнатися більше:

Навчальна презентація про хвороби верхніх і нижніх дихальних шляхів
Протокол NICE для лікування пневмонії в дорослих
Антибіотикотерапія при пневмонії
Терапія вірусної пневмонії та застереження щодо згаданих препаратів

 

поділитися