Як будувати стосунки з людиною, у якої біполярний розлад
08 Серпня 2020Побудова стосунків з коханою людиною завжди вимагає залученості обох сторін. Приязнь і симпатія окрилюють та надихають. Проте пара щодня має докладати зусиль, аби почуття переросли в щось вартісне, міцне та довготривале.
“Ми ночували разом в періоди, коли йому було погано. Це означало, що він не спить всю ніч, і я не сплю також. Далі він засинає і хоч до обіду поспить, а мені треба йти на роботу. Мені дуже шкода його, я бачу, що йому реально погано, він не може спати, його “криє”, він плаче”, — розповідає Ліза, героїня нового випуску спецпроєкту Психея.
Дівчина два роки зустрічалася з Андрієм, якому діагностували біполярний афективний розлад. Коли хлопець наважився розповісти про це, Ліза поставилася без жодних упереджень і сподівалася, що взаємна симпатія переросте у стабільні стосунки.
Проте ця історія — приклад того, якими можуть бути стосунки, якщо людина з психічним розладом не отримує належного лікування, а її партнерка не знає, як правильно допомогти. Насправді ж підтримка не має обмежуватися лише пошуком інформації про розлад — її мають супроводжувати ще й реальні дії.
Дівчина відверто розповіла про всі труднощі в побуті, про те, що переживає людина під час гіпоманікальних та депресивних фаз, та про те, яким болісним було розірвання стосунків. Історію Лізи можна прочитати тут
У матеріалі згадується й дуже негативне явище — самолікування. Через брак довіри до лікарів і стигматизацію навколо цієї теми, люди з психічними розладами знаходять “альтернативні шляхи” — форуми, де користувачі діляться досвідом власного життя з психічними розладами.
І, з огляду на отриману в такому спілкуванні інформацію, людина може призначати собі препарати самостійно. Проте вживати будь-які медикаменти, не проконсультувавшись заздалегідь з лікарем та не пройшовши належного медичного огляду, не можна.
Лікування біполярного розладу, як і будь-якого іншого захворювання, потребує індивідуального підходу. Обрані медикаменти та тривалість їхнього вживання обумовлені особливостями роботи організму. Їх визначають в процесі діагностики та проходження лабораторних аналізів. Самовільне переривання лікування чи його недостатня тривалість може призвести до загострення розладу.
Наразі психічні розлади добре піддаються терапії, і більшість пацієнтів можуть вести повне та розмаїте життя. За належного лікування будувати стосунки з людиною, яка має психічний розлад можна так само, як і з людиною, яка не має психічного розладу.
Посилання, що стануть у пригоді:
Ілюстрація — Іра Лисенко