Як впоратися з нав'язливими думками

25 Вересня 2020

“Кілька днів поспіль після невдалої співбесіди у компанії, де я мріяла отримати роботу, я не знаходила собі місця. Перегортала в думках майже кожну хвилину цього інтерв’ю: як раптово розгубилася, коли почула питання, на котре не знала відповіді, як намагалася хоч якось зібратися та перестати говорити безглуздя. Потім я уявляла, як дівчина, що проводила співбесіду, сміялася наді мною, коли я пішла. Особливим болем стала відмова у пропозиції роботи”, — ділиться своїм досвідом Даша.

Часом ви могли помічати, як одна й та ж думка постійно прокручується в голові. І так може тривати безліч разів протягом тривалого часу. Ну, здається все… а ні, ось вона знову тут. Таке явище називається румінацією (від латинського “повторення, пережовування”).

У психології це означає нав’язливий тип мислення, що зосереджується на негативному досвіді, переважно минулому, рідше теперішньому, і призводить до емоційних переживань. Це постійне “пережовування мисленнєвої гумки”.

Людина раз у раз програє в голові події або розмови, намагаючись знайти щось, що вона могла б сказати або зробити інакше. Це можуть бути роздуми про незавершені справи, які тривають годинами, переживання через конфлікт з близькою людиною, тривога про майбутнє або обмірковування вже прийнятих рішень знову і знову.

Звичка надмірно роздумувати може бути небезпечною для психічного здоров’я, оскільки може подовжити або посилити депресивні стани, погіршити здатність мислити та переробляти емоції. В гіршому випадку вона може викликати панічні атаки та бажання ізолюватися від оточення.

Що може спричиняти румінацію:

• переконання, що так ви отримаєте ясніше уявлення про своє життя чи конкретну проблему
• фізичні або психотравми
• постійні життєві стресори, які неможливо контролювати
• схильність до перфекціонізму

Здавалося б, що може бути хорошого в надокучливих роздумах. Проте, не все так однозначно: румінації мали важливе значення в еволюційному процесі. Яку участі вони у ньому мали, чому ми більше концентруємося на негативі, ніж на позитиві та як провести межу між румінацією та саморефлексією, читайте у новому випуску Спецпроєкту «Психея».

Також у ньому є поради як самостійно позбавитися надокучливих думок та пояснення, чи може бути румінація корисною. Якщо ви відчуваєте, що румінації суттєво впливають на вашу поведінку і прийняття рішень чи емоційно пригнічують, зверніться по допомогу до фахівця.

Ілюстрація Іри Лисенко.