Що допоможе зупинити поширення вірусу SARS-COV-2

03 Листопада 2020

Зараз багато говорять про досягнення колективного імунітету як заходу для подолання пандемії COVID-19. Що наразі про це відомо?

Для початку, що таке колективний імунітет?

Це коли переважна кількість людей в громаді стійкі до певного збудника хвороби. Його набуття є важливою умовою не-поширення інфекції. Що більше людей мають імунітет до збудника інфекції, то менші ризики її поширення та виникнення спалахів. Зокрема колективний імунітет захищає людей, які з різних причин не можуть вакцинуватися — немовлят, вагітних чи людей з ослабленою імунною системою.

Його можна досягти двома шляхами: завдяки вакцинації та якщо значна частина людей перехворіє та отримає антитіла до збудника природним шляхом. Останній підхід дуже ризикований, адже передбачає безпосередній контакт людини з хворобою, багато з яких можуть призвести до ускладнень, смерті та створювати сильне навантаження на медичні системи. Варіант з “перехворіти” за участі фактично всього населення країни ніколи не показав ефективних результатів. Це реально небезпечно. Тож здебільшого про колективний імунітет говорять, коли йдеться про вакцинацію. Це єдиний безпечний та надійний спосіб здобути колективний імунітет.

Досягнення колективного імунітету не зводить до нуля ризики передачі інфекції. У деяких випадках, навіть якщо значна частина дорослих виробила імунітет, хвороба все одно може поширюватися серед дітей. Навіть незначне зниження рівня вакцинації в частині популяції також може стати причиною появи локальних спалахів хвороби. Саме тому важливо, аби якомога більша кількість людей була вакцинована — колективний імунітет має залишатися на стабільно високому рівні.

Поріг досягнення колективного імунітету різниться залежно від хвороби і переважно залежить від репродуктивного числа вірусу — простіше кажучи, це означає скільки людей захворіють, якщо матимуть контакт з хворою людиною. Що більш заразна інфекція, то вище репродуктивне число вона матиме.

Наприклад, аби досягти колективного імунітету проти кору (його репродуктивне число становить приблизно 12-18), потрібно, щоб було вакциновано близько 92-94% населення. Решта 5% будуть захищені тим, що кір не пошириться серед людей, які матимуть від нього захист вакциною, а отже буде низька ймовірність, що вони матимуть контакт зі збудником. Для поліомієліту з меншим репродуктивним числом поріг досягнення колективного імунітету становить близько 80%.

Яким цей поріг є для COVID-19? Вірус поки вивчають, тож ці дані ще доповнюються та не є остаточними. Наразі відомо, що репродуктивне число вірусу SARS-CoV-2 складає від 2 до 3,2. При такому рівні від 50% до 67% населення потребуватиме вироблення імунітету, або перехворівши, або через щеплення вакциною.

Якщо взяти за приклад США, то приблизно скільки може “коштувати” спроба досягти колективного імунітет, якщо очікувати, що перехворіє близько 60% населення? Тоді повинно перехворіти близько 198 мільйонів людей. Враховуючи показник летальності хвороби, це забере близько 1 мільйона чи може навіть більше життів. При цьому, аби колективний імунітет зберігався, потрібно, щоб відповідна кількість населення мала антитіла, тобто зберігала імунітет до збудника. Наразі невідомо скільки саме зберігаються антитіла після хвороби на COVID-19, є дуже різні дані і це питання ще вивчають. Утім, очевидно, що одужання після хвороби не дає пожиттєвий імунітет, і скоріше за все захист антитілами від повторного інфікування є нетривалим.

Є реальний кейс міста, який “досяг” колективного імунітету через кількість людей, які перехворіли та отримали антитіла. Це бразильське місто Манаус.

У травні його накрив неймовірно потужний спалах COVID-19. У місті з населенням у понад 2 мільйона померло близько 4 тисячі людей, при тому що в ньому налічувалося всього 6% населення віком старше за 60 років. Тож велика кількість смертей припала саме на людей молодшого віку. Смертність сягнула майже 0,25%. За підрахунками, у порівнянні з минулим роком вона була вищою у 4,5 рази (на початку травня). У реальному житті це була катастрофа — медична система зазнала колапсу, через кількість смертей поховання робили в спільних могилах та готували частину з них у лісі, бо місця на кладовищах не було. Мало не в кожній родині міста хтось помер.

На піку спалаху вірусом SARS-CoV-2 було інфіковано понад 44-52% населення одночасно. Вважають, що близько 66% населення міста перехворіло. За кілька місяців (до кінця серпня) спалах буквально стих — в рази зменшилася кількість нових кейсів та смертей. Ця тенденція спонукала деяких дослідників припустити, що Манаус досяг колективного імунітету і це, ймовірно, уповільнило поширення вірусу. Це результати дослідження, яке поки опубліковано в препринті.

Що у цьому місті відбувається зараз? Знову поступове збільшення кейсів та смертей, що наводить на висновки, що з вірусом SARS-CoV-2, колективний імунітет, здобутий такий шляхом, не працює. Ціна за такий імунітет — тисячі смертей. Зрештою, йдеться не лише про смертність. COVID-19 може спричинити довготривалі наслідки, фінансові втрати та ментальні проблеми. У цьому місті майже 60 тисяч людей з цим стикнулися.

Тож єдиним реальним способом зупинити поширення вірусу є досягнення колективного імунітету завдяки вакцинації. Імунітет населення, здобутий завдяки вакцині, зможе кардинально зменшити захворюваність та спинити пандемію. Вакцини вже довели свою спроможність буквально знищувати хвороби, які колись лякали весь світ, — це натуральна віспа і поліомієліт, який скоріше за все буде також скоро подолано.

Поки нам залишається набратися терпіння і дотримуватися заходів безпеки, аби зменшувати поширення вірусу — носіння масок, дотримання фізичної дистанції, гігієни рук, тестування, ізоляція інфікованих вірусом людей та турбота про ментальне здоров’я одне одного.