Що відбувається з дослідженням гідроксихлорохіну

11 Червня 2020

Дослідження в The Lancet, результати якого показали, що гідроксихлорохін та хлорохін з антибіотиком чи без не мають ефективності у лікуванні пацієнтів із COVID-19 та мають небезпечні побічні дії, було відкликано. Зараз розглядають, чи дані, якими користувалися дослідники для аналізу, можна підтвердити. Детальніше

Що сталося? Незабаром після публікації науковці помітили проблему з даними, які аналізували в дослідженні. Його результати базувалися на аналізі електронних медичних записів та охоплювали понад 96 тисяч пацієнтів з 671 лікарні на шести континентах.

Вже за кілька днів після публікації близько 120 науковців підписали лист до The Lancet, в якому висловили свою стурбованість. Після цього було зроблено запит до компанії Surgisphere, яка надала ці дані, з проханням надати доступ для перевірки їхньої правдивості і точності. Утім, компанія відмовилася це робити, мотивуючи це тим, що передача інформації є порушенням клієнтських угод та умов конфіденційності. 

Через неможливість отримати первинні дані для виявлення можливої проблеми, кілька авторів дослідження вказали, що не можуть покладатися на їхню правдивість. Тому дослідження було відкликане вже за два тижні від його публікації. Те ж саме сталося з дослідженням, яке було опубліковане в NEJM (The New England Journal of Medicine). У ньому також використовували дані цієї компанії. 

Ця ситуація спровокувала потужну хвилю дискусій в науковому середовищі. По-перше, через те, що дані, якість та правдивість, яких неможливо перевірити, стали основою масштабного наукового дослідження.

По-друге, що ця ситуація стала підтвердженням небезпеки “швидкої науки”. Зараз наукові журнали приймають матеріали, рецензують та публікують їх швидше, ніж будь-коли раніше. Цей процес скоротився від кількох місяців до тижнів чи навіть днів.

Отримання нових наукових даних щодо COVID-19 сьогодні критично важливе. Але тепер ми бачимо, що швидкість безпосередньо впливає на точність та якість. А це — вкрай небезпечно коли йдеться про життя та здоров’я пацієнтів.

Додатковою до проблеми швидкості є публікація досліджень “preprint” — у відкритих джерелах до того, як їх рецензують. Багато статей на таких сайтах навіть ніколи не виходять в наукових журналах, утім через те, що їхні результати відкриті, вони легко потрапляють в інформаційний простір, що також небезпечно. Детальніше

По-третє, відкликання статті мало реальні наслідки. Як тільки вийшло дослідження, World Health Organization (WHO) зупинило клінічні випробування гідроксихлорохіну. Потім дослідження знову поновили. Загалом, реакція на появу даних була дуже оперативна, що однозначно є плюсом. Утім, ця невизначеність та перерва у клінічних дослідженнях препарату може вплинути на їхні результати.

Відкликання цього дослідження в загальному не надто вплинуло на думку лікарів та науковців щодо ефективності гідроксихлорохіну. Навіть без цього дослідження, багато інших підтверджують, що ці ліки не є панацеєю у лікуванні COVID-19. Ось лише кілька прикладів: https://bit.ly/2AW2V96, https://bit.ly/2XSnlJ3

Тож лише контрольовані клінічні дослідження ліків, що мають адекватну методологію, проводяться під суворим наглядом медиків та за згодою пацієнтів дозволяють сказати чи дійсно ліки безпечні та ефективні для пацієнтів з COVID-19. Наразі такі випробування тривають, і всі з нетерпінням очікують на їхні результати.

Показовою у цьому випадку також є реакція МОЗ України. Ні на появу даних, які прямо вказують на небезпеку гідроксихлорохіну, ні на відкликання статті жодної реакції не було. При цьому, без будь-яких результатів досліджень МОЗ України абсолютно необґрунтовано включило гідроксихлорохін у клінічний протокол лікування. Це попри те, що усі фахові організації та науковці рекомендують використовувати гідроксихлорохін лише в межах клінічних випробувань.

Сподіваємося, що Міністерство охорони здоров'я України буде активніше реагувати на появу нових наукових даних та робити обґрунтовані рішення, аби вберегти здоров’я та життя українців.