Як маски впливають на спілкування

12 Липня 2020

Вже п’ятий місяць кожен з нас ходить в масці або респіраторі, дбайливо прикриваючи рот та ніс від вірусу SARS-CoV-2. Принаймні, сподіваємося, що ви правильно носите маску в громадських місцях та прикриваєте ніс також.

Але маска закриває половину обличчя і часом складно зрозуміти, що людина говорить, як вона реагує на ваші слова та в якому вона взагалі настрої. Це ускладнює не лише саму комунікацію, але й налагодження зв’язку між вами та вашим співрозмовником або співрозмовницею. Адже наше обличчя та міміка — важливий інструмент для соціальної комунікації. 

Якщо ви цього не помічали раніше, спробуйте поспостерігати днями за виразом обличчя ваших співрозмовників у масці. Головний меседж - ми сприймаємо не так те, що саме людина говорить (слова), а те, як вона це робить (міміка та емоції). 

Так, маски приховують те, що не можна передати словами. У той час, коли ми всі мусимо дотримуватися соціальної дистанції та уникати тісних контактів, щирі емоції могли би допомогти нам не почуватися такими самотніми серед людей.

Але і тут не все так просто.

Очі та простір навколо губ є найбільш чітким показником емоцій людини. Очі вказують передусім на те, чи нам сумно або страшно, а губи переважно демонструють щастя або відразу. Власне, і сприймаємо ми обличчя передусім через ці два канали.

Коли ми посміхаємося, залучені два м’язи: виличний м’яз, який відповідає за рух кутиків губ, та коловий м’яз ока, який робить так, щоб “посміхалися” і наші очі. Власне, коли працює лише виличний м’яз, нам здається, що людина посміхається нещиро — це називається соціальною посмішкою (social smiling). https://bit.ly/38DJjn5

Наш мозок легко розрізняє чи щирою є посмішка. По-перше, він порівнює геометрію людського обличчя, коли ми посміхаємося щиро і соціальною посмішкою. По-друге, важливу роль відіграє ситуація і емоція, яка до неї більше пасуватиме. А найголовніше те, що ми автоматично імітуємо посмішку співрозмовника, тим самим пробуючи на собі чи щира вона. Детальніше

Однак, соціальна посмішка — важливий елемент соціальної взаємодії. Ми можемо так посміхатися сусідам, коли стикаємося з ними на сходовому майданчику, малознайомим людям, продавцям, водіям таксі тощо. Така посмішка — радше соціальна потреба, аніж щира емоція, але вона допомагає налагоджувати соціальні зв’язки всередині спільноти.

У часи пандемії, коли майже всі носять маски, важливо бачити хоча б соціальну посмішку. Адже навіть нещира й механічна посмішка, але та, яку видно, могла б значно посилити зв’язок між людьми. Цікаво, що пацієнти в лікарнях сприймають лікарів, які носять маски, менш емпатійними та такими, що менше піклуються про них. 

Ще досі вивчається те, як наш мозок розпізнає емоції людини, яка носить маску. Проте є докази, що це залежить від того, як підкіркові шляхи до амигдали оминають первинну зорову кору. 

Активність в веретеноподібній звивині залежить від того, як ми сприймаємо саме обличчя людини, а активність амигдали — від сприйняття її емоцій та міміки. Якщо обличчя людини наполовину закрите, нашому мозку складніше зчитувати емоції, а отже відчувати, у якому настрої людина та як вона почувається.

https://bit.ly/3gOszMR
https://bit.ly/2ZR41fi
https://bit.ly/2ZeiB1a

Для частини людей маска стає реальним бар’єром для розуміння. Це, наприклад, люди з порушенням слуху або нечуючі люди, які спілкуються жестовою мовою. Читання губ і міміки — важлива для них частина спілкування, і через те, що маска закриває половину обличчя, це стає реальною проблемою. У деяких країнах волонтери та благодійні організації створюють маски з прозорими вставками на губах. Такі маски пропонують також працівникам у громадських місцях, а також лікарнях та магазинах, аби люди, які спілкуються жестовою мовою, не відчували цього бар’єру. Детальніше

Як покращити комунікацію, коли ви у масці? 

• Те, що ви в масці, не означає, що про емоції можна забути, бо “їх і так не видно”. Очі й брови є важливими для невербальної комунікації — вони допомагають передати емоції, які не завжди можна побачити крізь маску. Тому якщо ви, приміром, в масці і сонцезахисних окулярах звертаєтеся до когось, принаймні змініть окуляри, щоб людина бачила ваші очі.
• Спробуйте більше жестикулювати, аби додати яскравості й динаміки вашій розмові. Обов’язково встановіть зоровий контакт, перед тим, як щось сказати.
• Поводьтеся й говоріть спокійно та чітко, аби ваші наміри й настрої були зрозумілі співрозмовнику. Це допоможе вам віднайти контакт один з одним.
• Якщо у місці, де ви розмовляєте, дуже шумно, не підвищуйте надто голос та не кричіть. Краще перейдіть у тихіше місце.

Не забувайте, що в цей час усім потрібна підтримка. Знайдіть свій власний спосіб її висловити.