Про мову викладання в університетах

22 Вересня 2020

Коли у розвиненому світі для іноземних студентів викладають або державною мовою, або англійською, українським університетам пропонують викладати...російською. Минулого тижня Верховна Рада не підтримала законопроєкт №3717, який мав би внести зміни до Закону України “Про вищу освіту”. Документ відправили на доопрацювання.

Мовою освітнього процесу в Україні є державна мова. Але заклади вищої освіти можуть викладати дисципліни англійською, за умови, що всі учасники навчального процесу її розуміють.

Зміни дозволили б розширити опції з вибору мови й почати викладати іншими іноземними мовами, зокрема — російською. За них проголосували лише 210 нардепів. 173 з них — зі Слуги народу. Саме до цієї партії належить і більшість ініціаторів викладання російською. Потребу прийняти документ вони пояснили просто: нібито таким чином більше студентів зголосяться вчитися у нас, бо саме мова навчання є вирішальною причиною вибору українських ЗВО. Однак, подивімося на статистику. В Україну їдуть навчатися студенти зі 158 країн світу. У першій п’ятірці наступні країни:

1. Індія — 22,90%
2. Марокко — 10,23%
3. Азербайджан — 6,80%
4. Туркменістан — 6,64%
5. Нігерія — 5,44%

У відсотках показана частка від усіх іноземних студентів.

Що цікаво, загальна кількість іноземних студентів в Україні зростає з року в рік. З них частка тих учнів, які приїздять саме з постсовєцьких країн — падає. Наразі вони складають 21,52%. Однак і те, що всі вони конче мають говорити російською мовою — теж міф. Здебільшого це громадяни країн, де російська ніколи не була рідною. Зокрема — Азербайджан, Туркменістан, Узбекістан. За роки після розпаду совєцького союзу, в цих країнах народилося та виросло ціле покоління людей, які ніколи не вивчали російської. Бо вона, на відміну він англійської, їм в житті не знадобиться.

Інша справа, що в університетах є викладачі, які звикли викладати російською мовою, та завдання перейти на англійську сприймають як щось фантастичне. І зміна у правилах викладання має “полегшити” життя передусім їм. Але це проблема, яку треба розв’язувати, а не консервувати законопроєктами.

Англійська — мова науки. Саме англійською публікуються всі актуальні дослідження, саме англійською видають всі авторитетні наукові видання, саме англійською проводять найбільш масштабні міжнародні конференції, де зустрічаються науковці з усього світу.

Тому і викладач, який справді хоче навчити студентів актуальним знанням, має володіти англійською. Немає таких дисциплін, які можна вивчити один раз і переказувати ці знання учням всю свою кар’єру. Інформація оновлюється постійно, тому викладач має опановувати такі інструменти як мова науки, щоб також розвиватися.

Подивіться на світові університети — в них навчальний процес відбувається двома мовами: державною та англійською. Ось сайт Паризького університету, університету в Токіо чи Оксфорд. Складно уявити, щоб іноземець розраховував там почути російську мову, якщо вона не стосується предмету навчання.

Англійська — це вже давно базова навичка сучасної людини й абсолютно логічне рішення у виборі викладання мови для іноземних студентів. Почитайте ще кілька аргументів, чому слід вивчити англійську тут.

Було б добре запропонувати іноземцям вивчати українську мову також, щоби глибше вивчити культуру держави, в якій вони здобувають освіту, та поширити ці знання у світі. А спроба видати викладання російською мовою як необхідність — ніщо інше, як чергова спроба русифікації освітнього процесу в Україні. Немає об’єктивних причин, які б виправдали користь такого кроку ані для студентів, ані для викладачів.