Чим шкідлива мігрень та як її лікувати

22 Вересня 2019

Мігрень — це не просто “болить голова”. Це регулярний сильний біль, що пульсує з одного боку, посилюється в разі діяльності і триває від двох до 48 годин. Це також чутливість до світла і звуків, нудота, тимчасові порушення зору, а також періоди “продрому” (підступів нападу) та постдрому (наслідків нападу).

Мігрень — це дуже важке випробовування. Але можна навчитися із нею жити та зменшити частоту і силу нападів. Головна умова — завжди консультуватися та обирати правильне лікування разом з лікарем.

Що варто знати про мігрень у дорослих:

Назва хвороби походить не від слова “мігрувати”, а від грецького “hemicrania”, тобто пів голови, що вказує на асиметричність болю. Мігрень вдвічі частіше спіткає жінок дітородного віку, ніж чоловіків. Мігрень також рідко, але буває в дітей, і часто залишається недіагностованою.

Мігрень наразі вважають комплексним порушенням роботи нейронних мереж, що має сильне спадкове підґрунтя. Гени, які зумовлюють в схильність до мігрені, залучені у передачу збудження між нейронами (через нейромедіатор глутамат) та в розвиток синаптичної пластичності (коли нейрони гальмують передачу сигналу, коли треба, і підсилюють сигнал — теж коли треба). В результаті, в людей із мігренями кора півкуль надто збудлива, і звуки, запахи чи світло можуть погіршувати стан під час нападу.

Крім коркових, мігрень зачіпає також підкіркові та стовбурові мозкові ділянки, і передається на трійчастий черепно-мозковий нерв. Він підходить до лицьових м’язів та артерій, що забезпечують кровопостачання мозку. Недоречна активація трійчастого нерва призводить до мігрені, а також появи так званої аури: плям перед очима, фото- та фонофобії.

Ліки, що ефективні в разі мігрені: триптани, похідні сажкових грибів (засніту, приміром, алкалоїд ерготамін) та антагоністи CGRP (рецептору пептиду, пов’язаного із геном кальцитоніну) втручаються в роботу трійчастого нерва. Для чого це знати? Щоби розуміти, наскільки ця хвороба складна, відмінна від просто головного болю, і які можуть бути мішені дії ліків.

Щоби відрізнити мігрень від головного болю і відповідно підібрати терапію, мають бути принаймні дві ознаки з чотирьох:

Асиметрія болю
Пульсація
Сильний біль, що триває довго
Нездатність бодай щось робити і зростання болю від роботи чи подразників

Мігрень може супроводжувати нудота, а також аура — спалахи, зигзаги чи плями перед очима, порушення зору та бажання уникати звуки та світло.

Одна із проблем з мігренню, крім того, що це боляче, в тому, що з нею не завжди звертаються до лікаря, а лікарі не завжди її діагностують, а як і роблять це, то не дотримуються курсу лікування та не змінюють спосіб життя.

Як лікувати мігрень:

Якщо ви схильні до мігрені, почніть вести щоденник: скільки ви спали, чи не було спраги, що їли, для жінок — яка фаза циклу. Це, до речі, корисно і для налагодження способу життя загалом.

З мігренями слід звернутися до невролога, і бажано показати свій щоденник та перелік ліків, які ви п’єте наразі, і які вживали за своє життя для приборкання мігрені успішно чи ні. Важливо зібрати повний анамнез, адже часто мігрені є супровідними хворобами в разі депресії, фіброміалгії, ожиріння, або так званого drug overuse, коли люди надмірно споживають знеболювальні.

Мігрень, як і головний біль, не є причиною всіх пацієнтів відправляти на МРТ і лякати раком мозку. Лікар має оцінити ризики, і лише якщо вони перевищують 1%, тоді відправляти на обстеження.

Крім цього, лікар має визначити, який ризик новоутворень чи травм мозку в пацієнта. Якщо він більший, ніж 1%, то призначають томографію мозку. http://bit.ly/2XYTMHp, http://bit.ly/32MWbni, http://bit.ly/32OCtIb

Якщо стався напад, то першою ланкою є ібупрофен, ацетамінофен, триптани. Ліками другої ланки за призначенням лікаря, і якщо перша ланка не діє — ерготаміни, протинудотні засоби, опіати, або їхня комбінація. Детальніше

Потрібно мати також запобіжні засоби: бета-блокатори, трициклічні антидепресанти та антагоністи ангіотензіну. http://bit.ly/2kta5d1, https://mayocl.in/2Z7sfQF У разі мігреней подекуди призначають стимуляцію блукаючого нерва.

Мірень можна лікувати по-різному: препарати мають побічні ефекти і вартість, і можуть не допомагати. Це не тому, що “погана медицина”, а тому що мігрень — це комплексна хвороба. Тож добирайте ліки для лікування запобігання разом із лікарем. Більше можете почитати тут.

Продовжуйте вести щоденник після призначення терапії. Це допоможе збагнути, чи вона дієва. Якщо біль пропадає за 2-4 години, уже через 3-4 можна працювати, і так в понад половині випадків — терапія діє.

Крім цього, важливо стежити за способом життя. Це може зменшити частоту нападів:

Лягайте і вставайте о тій самій порі навіть на вихідних. Спіть хоча б 7 годин.
Боріться із безсонням. Тут допоможе консультація невролога, гігієна сну, холод і темрява в спальні, та когнітивно-поведінкова терапія, щоби знати, як діяти.
Харчуйтеся повноцінно, і бажано в один і той самий час. В раціоні має бути достатньо магнію (всі зелені овочі) та вітамінів групи В (всі цільнозернові злаки)
Пийте воду
Поступово нормалізуйте вагу і будьте фізично активними.

Лікування мігрені в дітей

Мігрень буває у дітей, при цьому діагностувати її важче, і виглядає вона по-різному. Мігрень в дітей, зазвичай, зумовлена спадковістю — хоча б в одного з батьків було те саме. Наразі відомо майже чотири десятки генів, що зумовлюють схильність до мігреней. 75% випадків головного болю в дітей — це мігрені.

Потерпає від них близько 10% дітей від 5 до 15 років. Після статевого дозрівання мігрені стають більш притаманними дівчатам, адже естрогени можуть бути тригерами нападу. Кожна четверта дитина, що страждала від болів, після 25 років не хворітиме. В менопаузі жінки також значною мірою звільняються від мігреней.

Мігрень в дітей може проявлятися як біль в животі, нудота, бажання сховатися у темній кімнаті, дратівливість чи плач без особливих на те причин. В дітей 5-10 років біль може бути двобічний (в дорослих не так), і супроводжуватися нудотою, діареєю, слабкістю, бажанням тиші і темряви, спрагою, набряком носу. Такий діагноз ставлять не за результатами томографії, а завдяки збору анамнезу.

Передусім, слід усунути можливі тригери мігрені:

Харчові: кофеїн, штучні підсолоджувачі, тирамін (він є у витриманих сирах, копченій рибі, солоному м’ясі), нітрати і нітрити, глутамат натрію.
Середовищні: запахи, гаджети, звуки.
Ліки: циметидин, гістамін, естроген (гормональні контрацептиви), нітрогліцерин, тривалий прийом протизапальних нестероїдних препаратів, резерперіну, гідралазину та інших.
Фізіологічні та фізичні тригери: стрес, тривожність, депресія, виснаження, хвороба, відсутній режим сну, нерегулярне харчування, гіпоглікемія (низький рівень глюкози крові), зневоднення. Школа, наприклад, досить ефективно сприяє появі всього цього.

Коли починається напад мігрені, дитина має лежати в тиші і темряві. Допомагають також холодні компреси на чоло. Але цього замало, і потрібне також медикаментозне лікування.

Наразі, помірно ефективними і достатньо безпечними ліками є ібупрофен та триптани. Ефективними також є ацетамінофен та назальний спрей суматриптану. В будь-якому разі, ліки має прописати невролог. Головне, це вчасно збагнути схильність дитини до мігреней і знати, що робити.

Важливими елементом лікування дитячої мігрені є запевнення батьків і самої дитини, що все буде гаразд, моральна підтримка родини, де дитина змушена щодня пити ліки. Лікування мігрені у дітей потребує залучення всієї сім'ї, а також невролога, педіатрів, і сімейних лікарів та психологів. Детальніше

поділитися