Як оптимізм впливає на здоров'я

07 Жовтня 2019

Різноманітні мотиваційні тренінги та книжки вчать позитивного мислення, фокусуватися на хорошому та досягати цілей. І якщо ставлення до такого роду тренінгів може бути різним через хитку доказову базу, то про те, що бути оптимістом корисно для здоров’я — доказів дещо більше.

Дослідники виявили також кореляцію оптимізму із більш ефективним визначенням цілей, вирішенням задач та кращими навичками долати труднощі. Тож не дивно, що згідно із результатами досліджень, оптимістам простіше досягати вершин у навчанні, спорті, роботі, політиці.

Натомість негативні емоції, депресію, тривожність, хронічний стрес, а також соціальні фактори (наприклад, самотність) пов’язують із вищим ризиком серцево-судинних хвороб.



У чому сила оптимізму?

Звісно, можна було б припустити, що причинно-наслідковий зв’язок працює у зворотному напрямку. І вся справа в тому, що здорові люди більш схильні помічати хороше довкола та мають більш позитивне бачення майбутнього. Але дослідники стверджують, що діагноз не мав вирішального впливу на ставлення до життя.

Інше пояснення пов’язане зі звичками. Деякі дослідження свідчать, що оптимісти більше займаються спортом, рідше курять, краще дотримуються медичних порад та частіше живуть у парах, ніж песимісти. Тож оптимісти можуть похизуватися хорошим станом здоров’я та більш тривалим життям, імовірно й тому, що ведуть більш здоровий спосіб життя, будують міцніші соціальні зв’язки та отримують якіснішу медичну допомогу. Хоча звісно, оптимізм не завжди притаманний людям, які ведуть здоровий спосіб життя. Але навіть коли в житті людини присутні фактори ризику серцево-судинних хвороб, ефект оптимізму лишається.

Позитивне мислення пов’язують із нижчим рівнем гормону стресу кортизолом. У жінок життєрадісність також може бути пов’язана із низьким ризиком двох маркерів запалення (C-реактивним білком та інтерлейкіном-6). За ними зокрема можна передбачити ризики серцевого нападу чи інфаркту. Також в дослідженні виявили більшу імунокомпетентність таких людей і їхню та меншу схильність до тромбоутворення.

Спадковість також може мати значення.

Вплив оптимізму на здоров’я — ще один приклад, який доводить, що людину варто розглядати як цілісну систему, а не дбати про окремі органи. Серцево-судинні хвороби є причиною №1 смертності українців. І саме тому суспільству здорової людини потрібно розвивати культуру не фаталістичного, а оптимістичного погляду на майбутнє та сьогодення.

Як бути оптимістом:

Ми звикли чути, що “нічого не зміниться”, що “від нас нічого не залежить”, що “всі так живуть” і ще багато інших відмовок. Але насправді всі вони існують лише для того, щоб зняти з себе відповідальність. Бути песимістом та фаталістом набагато простіше, адже довкола дійсно багато проблем, і помічати їх доволі просто. Натомість оптимізм — це і про щоденну роботу над собою, і про внесок кожного з нас у розвиток держави та суспільства.

Безумовно, керівництво держави також має працювати над тим, аби українці мали приводи для оптимізму та щастя. Це і боротьба з корупцією, і зміни в судовій та правоохоронній системі, і економічне зростання, добробут, фінансова прозорість.

У МОЗ України ми збудували пацієнторієнтовану систему охорони здоров’я. Трансформація, яка стала наймасштабнішою в історії України, дала змогу повернути довіру у відносини пацієнта з медициною. #УрядТехнократів має продовжувати зміни, аби українці мали доступ до якісної медичної допомоги на всіх рівнях та не боялися звернутися до лікаря. Адже впевненість, що в разі чого про тебе подбають також має велике значення, аби бути оптимістом.

Рівень оптимізму в Україні сьогодні найвищий за останні роки. І попри те, що в глобальному рейтингу щастя, ми — на 133 місці зі 156, українці мають позитивні очікування щодо майбутнього.

поділитися